Минулий вівторок ознаменувався в місті страшною непоправною трагедією. Розбурхана стихія вилилася на вулиці Білої Церкви справжньою «потопною» зливою, а аномальний вітер, зламавши старе дерево на розі бульвару 50-річчя Перемоги та вулиці Фастівської, став першопричиною раптової загибелі літньої жінки.

Як повідомили нам представники міліції, сигнал про трагедію надійшов близько 17 години, вже під завісу неспокійного вівторка 20 липня 2010 року. Впале дерево перегородило собою рух транспорту на бульварі в бік «Олександрії», а поряд з розтрощеним бігбордом у сидячому положенні під стовбуром заклякла нещасна небіжчиця, практично переламана навпіл у попереку. Жінку не можна було просто дістати з-під віття, а тому працівникам МНС довелося розчленувати масивну деревину. Напевно, за журналістським штампом варто було б поставити відповідальним організаціям кілька запитань – хто винний і що з цим робити? Але дивлячись на мертве тіло, що кілька годин тому було живою людиною зі своїми радощами, турботами та печалями, ми вирішили, поважаючи смерть та людське горе, обійтися без пустопорожньої газетної демагогії. Врешті-решт, кожна нормальна людина чудово розуміє, що життя і смерть залежить не тільки від чиновництва та ЖКГ, а більшою мірою від невловимих філософських  визначень: доля, недоля, провидіння. Отже, давайте про себе, без зайвого «ля-ля» просто поспівчуваємо родині загиблої жінки і тихо, за стародавньою християнською традицією, прошепочемо навздогін її душі: «…і даруй царство небесне, і сотвори вічную пам’ять. Амінь».

Олександр Виговський