А в нашому конкретному білоцерківському випадку – ще й ями та вибоїни.
Одна сусідня країна давно визначилася зі своїми головними ворогами – дурнями та дорогами. Більш того, з їхньої логіки витікає, що ці дві одвічні біди пов’язані між собою товстезною червоною ниткою, як Рам і Шрам, як Зіта та Гіта, як А і Б сиділи на трубі. У нас sз дурнями, слава Богу, все о’кей – середньоєвропейський рівень, а от дороги – не дай Бог кожному.
Чому ж так невідповідно виходить, ніби й дурнями ми не перезавантажені, а їздити по-людськи, як розумні, не можемо? З прес-конференції міського голови в «сірому домі» 2 липня виходило, ніби в Україні свої одвічні взаємопов’язані біди: дороги і недофінансування. Саме через нього, триклятого, через недофінансування минулого кризового року, дороги в Білій Церкві наразі не витримують жодної критики. Проте, обнадіяв Василь Петрович, радій душа автомобіліста, цьогоріч усе буде на мазі, бо облдержадміністрація розкошелилася на цілих 11,5 млн. грн. За словами чиновника, раніше рідному місту з центру виділялося 4-5 стандартних мільйончиків, яких вистачало на таку-сяку підтримку доріг у стабільно-середньому поганому стані. Тепер, коли з Києва підкинуть вдвічі з хвостиком більше, міська адміністрація наважилася замахнутися на солідний ремонт раніш не підйомних квадратних кілометрів покриття. Пан Савчук оприлюднив журналістам план поточних робіт на міських магістралях, вуличках та затрапезних завулках. Каже, в липні маємо намір закрити дорожні ремонти на Піщаному, Таращанському масивах, Заярському колі, розпочати й ударно рухатися по пр. Князя Володимира, Гайку, підготуватися до масованого штурму безпрецедентного Січневого Прориву.
Серпень – місяць грандіозних планів. Ремонту чекатимуть дороги на масиві Леваневського, проїжджі частини бульвару Комсомольського, вулиці Грибоєдова, Петра Запорожця, Товарна, Турчанінова, багатостраждальна Коновальця, а також вулиці в Залізничному селищі та частина бульвару 50-річчя Перемоги. Якщо не встигнемо в серпні, до 18 вересня (цьогорічна дата Дня міста) зробимо точно, як не треба краще, оптимістично пообіцяв мер. Тільки, каже, зайвий раз не потрібно нервуватися. Мовляв, ми для вас і зірку з неба, і дороги, і щастя на підносі…
Думаю, до 31 жовтня (дата виборів до органів місцевого самоврядування) меру можна вірити. До 31 жовтня – мер з народом!
Олександр Виговський