kopiika.com.ua

Готовність білоцерківських шкіл: учителі вчитимуться разом з «першачками»

Переглядів: 290Коментарі: 0

Перші кроки державної освітньої реформи є непростими для закладів освіти Білої Церкви. Минулого року в перших класах міста навчалося 2076 дітей – цього ж року, ураховуючи демографічну ситуацію та певні обставини, до білоцерківських шкіл на навчання малюків батьки подали 2476 заяв, тобто більше, ніж минулого року.

Детальніше...

Олександр Ярмола: «На війні зустрів більше людяності, ніж у мирному житті…»

Переглядів: 2430Коментарі: 0

У цьому номері газети пропонуємо познайомитись зі знаним білоцерківцем, шанованою людиною, викладачем філософії в нашому аграрному університеті Олександром Ярмолою. Ну, як познайомитись – третина міста знає його без нас. Радше, спробуємо розкрити пана філософа, показати його, так би мовити, без купюр, ізсередини.

Детальніше...

Культурна логіка й розбите чоло

Переглядів: 97Коментарі: 0

З одногу боку, тема музичних шкіл дуже актуальна для певної кількості білоцерківських батьків, чиї діти займаються в цих школах. З іншого, – інформпростір уже настільки був забитий цією темою, що вона достатньо обридла тим білоцерківцям, які не мають до цих шкіл жодного стосунку.

Детальніше...

Якщо жити на дачі, як удома

Переглядів: 158Коментарі: 0

За літо багато містян зробило свої дачні житла комфортними, більш зручними. Декому здається вже навіть неможливим із наближенням осені переміщатися у квартири у висотних будівлях. І ось настає момент, коли багато хто міркує, що прийшла пора дачний будиночок, приведений до ладу, переводити у житловий. Адже як для документів, для отримання адреси (відтоді, і поштових пересилань), так і для оформлення субсидії, а також для передачі майна в спадок дітям – для всього цього офіційне переведення тимчасового житла в жилий фонд має значення.

Детальніше...

Байдужість – гірше простоти…

Переглядів: 411Коментарі: 0

Цей опус спрямований не проти простоти, що, як відомо, – не порок, а проти байдужості як явища. Згадую радянський час, коли інші народи «єдиного й неділимого» сприймали українську сутність за розтиражованим прислів’ям: «Моя хата скраю, нічого не знаю».

Детальніше...