kopiika.com.ua

3D-відтворення павільйону палацу Браницьких

Переглядів: 70Коментарі: 0

Історія дає нам, нащадкам, розуміння (інколи – із великим запізненням!) необхідності зберігати не лише будівлі з каміння, картини та музейні експонати, але й підвалини пам’яті, спогади, які залишаються в  щоденниках, книгах, у музичних творах. Адже життя синкретично поєднує все навколо: від облаштування вуличок та будинків – до соціальних та духовних традицій,  і навіть… специфічних запахів епохи! 

Саме намагання втримати, відтворити цю єдність спогадів, яка утворює цілісність історичного періоду, об’єднує тих білоцерківців (істориків, музикантів, інших представників творчої інтелігенції), які цікавляться краєзнавством у всій повноті: музикою, архітектурою, мистецтвом, збереженими документами та звичаями тих далеких часів.
Таким чином, продовжуються краєзнавчі зустрічі в Зимовому палаці (а це – Білоцерківська школа мистецтв №1). У програмі цієї третьої зустрічі – музичні виступи учнів школи, а також – лекція краєзнавця-пошуківця Олександра Іванова (м. Київ) на тему «Візуальне відтворення одного з павільйонів палацового комплексу в парку «Олександрія».
За спогадами краєзнавців, як наголосила директор школи мистецтв Леся Крижишевська, саме тут, у локаціях графів Браницьких, у музичних вітальнях дворянських маєтків звучали талановиті співаки, запрошені графами, а на балах звучала класична та танцювальна музика у виконанні камерного оркестру. 
Будучи працівником технічної сфери діяльності  та щиро цікавлячись справжністю історичних будівель, зведених два століття тому графами Браницькими, пошуковець Олександр Іванов натрапив на цікаві документи (не без підказок з боку історика Євгена Чернецького), які дають розуміння про заплановані проектами схеми електрифікації будівель палацу в дендропарку «Олександрія». Чіткі плани дають уяву, що саме планувалося, як було зведено. Зокрема, де саме були розташовані чотири будівлі-павільйони Браницьких. 
Пан Олександр робить кілька припущень. Наприклад, чому саме четвертий мав назву «Великий» (хоча всі чотири були майже однаковими), але саме там була свого часу пересувна канцелярія імператора Олександра I (яку, за спогадами, після того на певний час перетворили на імператорський музей). Крім того, саме ця будівля була розташована на відкритому просторі – тому зовні мала більший вигляд. 
На основі знайдених фото та за допомогою 3D- технологій Олександр Іванов продемонстрував присутнім візуальне «пересування» кількома кімнатами четвертого павільйону (від якого, до речі, наразі в парку лишилися частина фундаменту, кілька сходинок та основи колишніх колон, а ще – кілька фотографій, орієнтовно датованих роками минулого століття). Пан Олександр під час лекції підкріплював свою точку зору про розташування та життєдіяльність цього четвертого павільйону біля «Грабової алеї» та кімнат у ньому – тим фактажем (фото, спогади, документи), який він знайшов за кілька останніх років. 
Пошуковець акцентував, що проект візуалізації в ближчому майбутньому цілком реальний і що він уже займається патентуванням даної інформації, щоб згодом кожному відвідувачу парку було доступно надіти окуляри або навести свій гаджет на потрібний об’єкт у парку – і в результаті побачити, який вигляд у реальному світі він мав двісті років тому. Але цьому, звичайно, передуватиме значна технічна робота задля правдивого відтворення цих об’єктів.   
Серія зустрічей на краєзнавчу тематику триватиме.  На зустрічах читатимуться лекції про пам’ятки історії, а також про цікаві історичні постаті, які залишили свій персональний творчий спадок на території Білоцерківщини.
Наталія Вереснева