kopiika.com.ua

Андрій Крят: «Я дуже люблю робити постановки, які захоплюють дух у глядача»

Переглядів: 674Коментарі: 0

Андрій Крят – юрист за освітою, але хореограф-постановник за покликанням.  Керівник шоу-балету «Andress», хореограф дитячого танцювального колективу «Sunrise», другий хореограф у Зразковому дитячому танцювальному колективі «Щасливе дитинство».

- Розкажіть про себе, про свою родину, де народилися, де навчалися.

- Народився я в місті Біла Церква. У рік, коли в країні відбувалася Олімпіада. І, напевно, по крові від мами мені передалася жага до творчості та любов до хореографії. 

У нас така своєрідна хореографічна династія: мій дядько Олексій Андрійович Гастелло, який зараз живе в Америці, керував Народним ансамблем народного танцю «Рось». Моя мама Ольга Андріївна Тараненко – заслужений  працівник культури України. Але вона все життя не хотіла, щоб я працював у сфері хореографії. Вона хотіла бачити мене дипломатом, юристом. І тому мені довелося закінчити Київський інститут міжнародних відносин, спеціальність – міжнародне право. 

- Скільки часу ви працювали юристом?

- Я недовго пропрацював за своєю спеціальністю, лише 1,5 року. Робота була цікавою, мені все вдавалось, і були перспективи кар’єрного росту. Але все ж таки гени взяли своє. Я закінчив Вищу хореографічну школу танцю ім. Верьовки, кафедру спортивно-бального танцю. Це була остання моя освіта. А перед цим я ще мав школу класичного танцю та народного танцю. І в 2013 році, коли я повернувся до Білої Церкви, я відкрив на базі старшого складу колективу «Щасливе дитинство» шоу-балет «Andress», який користувався, користується і, я сподіваюсь, буде користуватися попитом. 

- Шоу-балет має великий склад танцюристів?

- У нас у балеті невелика кількість танцюристів, близько 10 чоловік. Але вони всі надзвичайно талановиті й мають справжню любов до хореографії. Варто сказати, що формат шоу-балету – це не формат звичайного танцювального колективу. Звісно, ми виступаємо на концертах у Палацах культури, проте наші хореографічні постановки можна побачити й  на корпоративах, і в клубах, і на весіллях. 

- Які постановки ви робили для «Andress»?

- Я дуже люблю робити постановки, які захоплюють дух у глядача, які змушують вдивлятися в кожен рух танцюристів, у  кожну деталь. Мені подобаються містифікації. Наприклад, на Хелоувін ми робили постановку на 15 хвилин саги «Фауст». Після закінчення глядачі були в захваті, аплодували нам стоячи, що є найвищою похвалою для хореографа. 

Також одна з наших найуспішніших постановок – це уривок із мюзиклу «Чикаго», бродвейський джаз. У номері була задіяна масовка, шоу-балет, і навіть я виходив на сцену танцювати. Після прем’єри критики Білої Церкви сказали, що це одна з найкращих хореографічних постановок у місті. 

- Розкажіть про роботу в колективі «Sunrise».

- Три роки тому мене запросили працювати до Шкарівки хореографом колективу «Sunrise». Минуло вже два роки,  як я там працюю. І коли приїхала комісія з Києва та з нашого Білоцерківського відділу культури, мені сказали, що за час моєї роботи колектив дуже виріс. І мені порадили подати на звання «Зразковий колектив». 

Звісно, і тут без допомоги мами мені було б дуже важко. Адже саме завдяки її підтримці мені вдалося вивести колектив на такий рівень. Вона допомагає нам і з костюмами, і з порадами в хореографічному плані. Зі  старшим складом колективу вона займається класичними танцями. Адже вона справжній спеціаліст у цій галузі. 

- На даний час мама не проти вашої професії?

- Уже мама не проти моєї хореографічної діяльності. Адже вона бачить, що мені це справді подобається, що я кайфую від цього й найголовніше – у мене все виходить. На першому моєму концерті вона сиділа в залі  як почесний гість. І саме після цього концерту вона зрозуміла, що хореографія – це моя стежка й моє життя. Хоча все одно іноді каже: «Я хотіла б тебе бачити юристом». Проте я їй відповідаю, що Біла Церква може й утратила не найгіршого юриста, зате отримала класного хореографа. Це видно по глядачах у залах, які ми збираємо на своїх звітних концертах.

- Коли був останній звітний концерт?

- У травні минулого року був великий звітний концерт мого колективу в ПК «Росава». Танцював і я на сцені з дітками; їм дуже подобається, коли я виходжу на сцену разом з ними. Танцював шоу-балет, було понад 16 різних номерів, зробили дуже гарний фільм, спецефекти, лазери, дим.

- Звідки ви черпаєте натхнення для своїх постановок?

- Я живу ідеями для танців, які ставлю. Якщо я роблю якусь постановку – не  важливо, чи для маленьких моїх танцюристів, чи для шоу-балету, – я  дуже ретельно готуюсь. Перед тим як утілити ідею «Фауста» на паркеті, я повністю перечитав драму, проникся її суттю. Потім почав підбирати музику, накладати на мелодію різні ефекти, наприклад диявольський сміх, постріли й таке інше. І вже після цього почав  з нуля ставити хореографію. 

Але все відбувається поступово. Тобі поступово під час роботи над постановкою відкриваються картина за картиною, сцена за сценою, і ти починаєш розуміти, що в тебе вийде в кінцевому результаті. Натхнення я знаходжу у своїх дітках, у своєму житті, у своїй роботі.

Тетяна П’ятенко