kopiika.com.ua

Чиї інтереси відстоює депутат міськради?

Переглядів: 84Коментарі: 0

Розділ другий Закону України про статус депутатів місцевих рад звучить недвозначно:  «ДЕПУТАТ МІСЦЕВОЇ РАДИ – ПРЕДСТАВНИК  ІНТЕРЕСІВ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ, ВИБОРЦІВ СВОГО ВИБОРЧОГО ОКРУГУ».

Тож коли мова йде про комунальне майно (майно, що належить територіальній громаді), безсумнівно кожен депутат буде відстоювати право громади на це майно перед будь-якими приватними особами чи організаціями – обов’язок у нього такий. Для цього люди й обирали його, щоб колективно довірити своєму обранцеві збереження та примноження спільного надбання. 

Уже котрий місяць ми спостерігаємо епопею з трубами водогону, переданими в концесію «Білоцерківводі». Не будемо заглиблюватися в це питання, бо вже багато про нього писали. Коротко: колись (2006 року) керівництво області продало на аукціоні частину труб водогону, який підпорядковувався тоді області, а обслуговував Білу Церкву й Умань. Потім передали нашому місту цілісний комплекс у  комунальну власність. Згодом депутати цілісним комплексом передали його в концесію. Питання про частину, що одночасно й продана, і передана в  комвласність, виникло тоді, коли ці (чи не ті) труби почали викопувати й різати. 

Громада збурилась: якщо наше – то наше. Концесіонер узагалі не міг дозволити собі такого, бо ж отримав усе на баланс, а значить коли прийде час, то має все й віддати. Депутати, як захисники інтересів громади, на черговій сесії повернули це майно з концесії до комвласності. Так легше його захистити. Але підприємство, що купило (невідомо насправді точно, які саме) труби, – намагається якнайшвидше їх забрати. 

Суди обрали позицію захисту приватника, і з ними не посперечаєшся, але міська влада віднаходить будь-які можливості, щоб справу переглянули, бо чи не щодня виявляються нові факти. То зникли труби, що були всередині цього водогону (по них  подавався гіпохлорид). То в рішенні суду (а саме в експертизі) зазначено водогін В1, а порізаний – В3. 

Аж ось є рішення суду змінити зберігача цього спірного майна (досі його зберігала «Білоцерківвода» на своїй території). Навіщо це робити? Чи не зникне воно, як тільки виїде за ворота? Що й кому тоді ми всі будемо доводити? 

Звичайно, на кожну таку спробу реагує й  міська влада, яка всіма законними методами намагається цьому запобігти, і громада, яка на кожну спробу вивезення збирається біля території очисних споруд, і, власне, депутати міської ради, які, нагадуємо, зобов’язані захищати інтереси громади міста. 

Четверта спроба вивозу труб виявилася надзвичайно цікавою. Адже ці труби – величезні й простою машиною їх не вивезеш. Потрібен спеціальний кран, який може їх підняти й покласти на величезне авто, де ці труби потрібно ще й правильно закріпити. 

Біля місця зберігання труб учетверте зібралися небайдужі містяни, преса й, звичайно, депутати. Яким же був подив усіх присутніх, коли вони побачили, хто надав можливість підприємцям ТОВ «Новація-1» вивозити труби. Договір про надання спеціальних автомобілів був укладений з одним з підприємств Міноборони й підписаний його директором, який є діючим депутатом міської ради Володимиром Бабенком.  Він відомий містянам не стільки своєю роботою, скільки видовищним безглуздям, яке він раз по раз влаштовує на сесіях. Б’ючи себе в груди, – завжди кричить, що для нього інтереси громади понад усе. Цікаво спостерігати, звичайно. Але одна справа – корчити серед депутатів блазня, що всіх розважає, а інша – бути зрадником інтересів містян. 

У тому ж Законі, який зазначено на початку статті, є ще й ст. 5, п. 1, де сказано, що  «повноваження депутата місцевої ради   припиняються достроково за наявності   перелічених   підстав,   засвідчених офіційними  документами,  без прийняття рішення відповідної ради в разі його відкликання виборцями  в  установленому  цим  Законом порядку». Тож нехай би виборці подумали над риторичним запитанням: «Чиї інтереси захищає депутат Бабенко?» І нехай би вирішили, – а  чи потрібен їм такий «захисник»???

Василь Білоцерківський