kopiika.com.ua

ЧС із футболу в Росії – бенкет під час чуми

Переглядів: 142Коментарі: 0

Є такий розтиражований вислів: «Футбол – це не питання життя та смерті. Це багато важливіше». Належить видатному шотландському футболісту, легендарному тренеру  британського «Ліверпуля» Біллі Шенклі. Як людина, що без проблем розрізняє Роналду з Рональдо, рахує своє життя чемпіонатами світу та мріє дожити до наступного мундіалю, вважаю цитату Шенклі… повною фігнею для красного слівця. 

Теперішній мундіаль у Росії, на мій погляд, – яскрава ширма, за якою заплямована кров’ю українських та сирійських дітей кремлівська верхівка ховає злочини проти людства й  людяності. 

Чемпіонат на крові 

Просто нагадаю всім «толерастам»: 14 червня, у день відкриття мордорського ЧС-2018, виповнилося рівно 4 роки з моменту збиття проросійськими терористами українського літака Іл-76 над українським містом Луганськом. Тоді загинуло 49 україських патріотів, які на українській землі захищали право українців на державність та незалежність. Також 14 червня виповнилося рівно місяць голодування  українського кінорежисера Олега Сенцова, який сміливо зажадав від кремлівського карлика звільнення всіх українців, що безвинно страждають у путінських таборах. 

Наразі Олег перебуває в дуже важкому фізичному стані, тобто на межі життя та смерті від голоду. Весь світ вимагає від Путіна помилувати митця. Але ж хіба Путіну до Сенцова? У нього «пєсні і пляски» на честь футболу.  

Також не забуваймо про такі дрібниці,  як загарбання Росією великого шмату нашої землі;  про мільйони наших громадян, що змушені виживати в окупації під гнітом мордорських банд  формувань; про десять тисяч убитих українців; про те, що практично кожного дня на українсько-російському фронті гинуть або зазнають важких поранень наші солдати, кожного дня українські матері отримують трагічні звістки про сплюндровані життя та передчасні смерті тисяч і тисяч земляків.  

І що? Де в цій страшній конфігурації футбол, тим паче футбол у ворожій Росії? Нема, навіть якщо він і є.  

Європа вкотре занепокоєна

Це вже навіть не смішно. Здається, підстаркувата Європа реально страждає старечим маразмом, «ігнорить» уроки історії та, як і 80 років тому, намагається задобрити агресора поступками й  усілякими імітаціями. Наче забули тодішні аншлюси, анексії, олімпіади. 

Наприкінці тридцятих Чемберлен також занепокоювався, коли Гітлер одну за одною завойовував невеличкі європейські держави. Згодом він поневолив Францію, і Чемберлен припинив непокоїтись. Було занадто пізно.  

На даний час відомо, що лідери провідних країн Заходу таки посоромились їхати до Путіна на «обнімашки». Проте Москву відвідали лідери Азербайджану, Вірменії, Білорусі, Болівії, Казахстану, Киргизії, Лівану, Молдови, Панами, Парагваю, Руанди, Саудівської Аравії, Таджикистану та Узбекистану. Тобто Путін без свити не залишився. «Цар» не може без свити.

Нема такої нації – уболівальник 

За даними українських ЗМІ, понад п'ять тисяч українських уболівальників мають намір відвідати матчі Чемпіонату світу з футболу-2018, наражаючись на небезпеку від російських спецслужб. Але я про інше, про сумління та ідентифікаційний наголос у словосполученні «український уболівальник». Якщо він на слові «український», то такий уболівальник не має права своєю присутністю легалізовувати Чемпіонат світу на крові. Якщо ключове слово «уболівальник», то мушу нагадати – нема такої нації, як уболівальник. А ось українська нація була, є і буде. 

У цьому контексті згадав нещодавнє інтерв’ю з донбаським олігархом Тарутою. Його запитали, як він ставиться до українців, що їдуть у «мордор» на чемпіонат. Тарута відповів, мовляв, вважає мистецтво й спорт поза політикою. А я подумав: ось тому й «прохукав» свій Донбас цей пан олігарх і пристосуванець.  

«Велкам ту Раша»

Наприкінці приведемо дайджестом перші інформповідомлення про «веселі» пригоди  іноземців у Росії:  уболівальників із чотирьох країн обікрали в Санкт-Петербурзі ще перед стартом Чемпіонату світу-2018; 11 червня у відділення поліції звернулися троє зарубіжних фанатів зі скаргами на те, що їх обікрали; у 25-річного єгиптянина викрали багаж біля Преображенської площі; уродженець Венесуели втратив гроші після спілкування з парою бездомних на набережній каналу Грибоєдова, а в  американця «підрізали» сумку з трьома сотнями доларів, п’ятьма сот-нями рублів й кредиткою, з якої встигли зняти півтори тисячі доларів; також не пощастило 60-річному китайцеві, у якого поцупили рюкзак у ресторані, і відомому нігерійському футболісту, якого обікрали прямо в приміщенні аеропорту. Здається, найбільш цікаве там лише починається. Шукайте поп-корн… 

Олександр Виговський