kopiika.com.ua

Для чого нині існують газети?

Переглядів: 53Коментарі: 0

У будь-яку секунду можна знайти все необхідне в інтернет-мережі. І,  коли між моїми знайомими виникає дискусія на цю тему, я інколи й сама над цим задумуюсь. А й справді – навіщо?

Та ці запитання відразу відпадають, коли я беру до рук ваші листи, які надходять до редакції. Різні. Інколи з проханнями й побажаннями, інколи з критикою, а інколи з вдячністю.
Це означає, що наше друковане слово знаходить свій відгук у ваших серцях. Це значить – ми  творимо цю газету разом із вами, бо ми завжди зважаємо на ваші пропозиції.
Коли я читаю ваші листи, мене охоплює гордість за земляків, із якими я живу в одному місті. Адже вражають ваша небайдужість і логічне мислення, як-от, наприклад, у листі пана В.В. Хлоня, який живе на Залізничному селищі. Критичний аналіз багатьох новин зі схемами й цитатами – я навіть не уявляю, скільки часу було витрачено, щоб це все описати й розкласти по поличках.
Ми вдячні за критику, що наді-йшла з листом пана О.Г. Федоренка з Гайка. Звичайно, ми візьмемо її до уваги, бо саме читачі газети повинні  визначати, що має бути на її шпальтах.
І нас неймовірно розчулив лист пані Т.І.Юдчико (боюся неправильно написати прізвище) з Леваневського, яка так високо оцінила нашу роботу, що ми тепер мусимо піднімати планку якнайвище, щоб хоч трохи відповідати такій надзвичайно щирій і теплій оцінці.
Наші дорогі читачі! Ви неймовірні – і ми щасливі отримувати зворотний зв’язок, незалежно від того, чи це критика, чи похвала. Ви нас читаєте, і це для нас найголовніше.
Тож тим, хто говорить про недоречність друкованого слова в сучасному світі, я можу відповісти:
«Якщо ми торкаємося хоч одного серця, якщо ми небайдужі хоч одному розуму, якщо ми заставили посміхнутися хоч одне обличчя, якщо ми допомогли хоч одній людині – ми працюємо не марно!».
Дякую вам, любі читачі, що ви залишаєтесь із нами!
         Леся Поліщук