kopiika.com.ua

Дороги перекривали для нашого... майбутнього блага

Переглядів: 27Коментарі: 0
Минулої п’ятниці  життя в Білій Церкві било ключем по білоцерківських тім’ячках  з усією нещадною  політично-економічною жорстокістю. Ні, Жириновського не було; беріть вище – було шоу Юлі Тимошенко з усіма традиційними наслідками: «салютами», перекриттям доріг, дебелими мордоворотами, які припхалися в почті. «Вони» й тут, перед будівлею міської ради, влаштовували містянам святкові перфоманси зі всілякими потішними розвагами на кшталт фейсконтролю та «виверни свої кишені, дєтка».  
 
Варто нагадати, що розвеселі «заморочки» від одвічного кандидата в президенти розпочалися задовго до того, тобто напередодні, коли вищеназвані зальотні молодики нахабно розклеїли на рекламних площах комунального підприємства «Міськреклама» – між іншим, не безкоштовних – численні повідомлення про візит «неперевершеної». Їм було байдуже, що своїми неоплаченими плакатами брутально затулили оплачені оголошення земляків, які  за власний кошт сподівалися на належний «вихлоп».   
Так само байдуже було до білоцерківських водіїв, яким «перекрили кисень» у центральному районі міста. Аби не було інсинуацій, – міська влада жодним чином не причетна до блокування автошляхів у зв’язку з візитом кандидатки. Її штаб доволі  зверхньо «поставили на вид» міської поліції, що буде ось так і так, зовсім не зваживши на муніципальну  владу та зручність автобілоцерківців. 
Так само зверхньо тимо-шенківці поставилися до кількох відчайдухів, що зважилися прийти на мітинг з критичними плакатами. Заїжджі здоровані безцеремонно пошматували папір, висловлюючи готовність так само пошматувати відчайдухів. Але то таке…  
Хіба думатимеш про людей, коли на кону президентська булава? Нехай потерплять допоки, а потім їм же краще настане.  Остаточно краще! Саме про це віщала з трибуни ніколи не в’януча пані, колишня соратниця колишнього Лазаренка, колишня «леді», тричі колишня кандидатка, багаторічна колишня жінка з косою, колишня «Вона», колишня  прем’єрка, колишня ув’язнена, колишня опозиціонерка. Як традиційна «завжди колишня» пані, Тимошенко навчилася говорити красиво, навчилася подобатися електорату, особливо легковірному та завжди всім невдоволеному. Ба більше, вона досі кумир найстаршого покоління українських виборців прекрасної статі, що досі обирає за зачіску та солодкі обіцянки «молочних рік і кисільних берегів» уже наступного дня по виборах. Ну, якщо, звісно, виберуть кого тре*, кого сто разів до того не вибрали, але тепер мають останню змогу виправити цю прикру 
помилку.
Уявімо собі, що ми таки обрали її «на трон». І що, наступного дня «молочні ріки з кисільними берегами», газ учетверо дешевше за теперішній, усі корупціонери за гратами й відбувають пожиттєве покарання в одиночних камерах, а Росія абсолютно добровільно та безкровно повертає Україні Крим і Донбас? Тепер запитайте себе, вельмишановні літні пані: а чи справді вірите в такий перебіг? 
По факту маємо стандартну європейську вартість «блакитного палива», тобто як у всіх на континенті. Зрозуміло, що за спеціальною, багаторазово применшеною, ціною українцям його не продаватимуть, відтак тому обіцяльнику, який «купуватиме голоси» дешевим газом, треба буде десь відібрати енну кількість коштів для візуального здешевлення в одній конкретній галузі й перенаправити до належного сектора. 
А звідки беруть і перенаправляють державні гроші? Звісно, з бюджету. Природно, – якщо десь прибуло, десь неодмінно має «скукожитись». Зазвичай «кукожиться» в бюджетних «кишенях», призначених для незаможних і соціально незахищених верств. Тобто зменшиться саме в тих літніх пані, які сподіваються, що в них раптом прибуде. Наприклад влада – новообрана влада – муситиме ввести податки на пенсії, згорнути значну частину державних пільгових програм, зокрема й щодо комунальних субсидій та будівництва медичних  амбулаторій за місцем проживання, відмінити безплатні ліки тощо. Те ж стосується й військового конфлікту на Сході. Що незмінний кандидат у президенти може запропонувати жорстокому ворогові в обмін на Крим і Донбас? Напевно, лише незалежність України. 
Ви все ще вірите «солодкоголосим співцям»? Справа ваша, але якщо не вірите чи хоча б трохи сумніваєтесь, – чому знову й знову голосуватимете за кандидата, який поставив на дешевий нікчемний популізм і нездійсненні мрії, що  більше схожі на марення хворого, у якого висока температура й лихоманка? Тому що гарна, з манікюром, зачіскою та одягом «от кутюр»?
Що ж, справді привід для захоплення. Ось лише чи достатній для президентської посади, де часом треба не лише говорити, але й уміти зробити, наважитись, незважаючи на ґвалт літніх пані з твоєї колишньої «гвардії»?
Олександр Виговський