kopiika.com.ua

Якою була Біла Церква?

Переглядів: 276Коментарі: 0

Наразі, починаючи з цього номера й надалі,  газета «Копійка» розпочинає знайомити своїх читачів з історично-краєзнавчою розвідкою нашого земляка Сергія Різника. Пан Сергій розповідає, із чого розпочиналися археологічні дослідження на історичних теренах Білої Церкви, до чого привели, у що вилилися в підсумку. На думку газети, –робота білоцерківського науковця-ентузіаста цікава й непересічна.  Отже… 

Минулої осені виповнилося 40 років від початку археологічних досліджень у Білій Церкві. Кругла дата не мала особливого розголосу, як і початок робіт у жовтні 1978 року. Тоді ніхто не звернув уваги на нечисельну групу науковців, які порсалися в дендропарку «Олександрія» та на Замковій горі в центрі, неподалік берега Росі. 

Згодом, уже влітку 1981 року, результати досліджень від Білоцерківської експедиції Інституту археології АН УРСР вразили білоцерківців і сколихнули наукове товариство України. На Замковій горі було виявлено залишки масивного кам’яного фундаменту старокиївського часу. Міф про церкву з білої берези було остаточно розвіяно. Настав період скрупульозних досліджень та очікування. Чверть мільйона населення Білої Церкви й району безумовно знають про походження назви свого міста, але ніхто ніколи не бачив ту церкву білого кольору, від якої походить сучасна назва міста над Россю.

Археологи під керівництвом Р.С. Орлова мали б розвіяти всі сумніви та міфи й довести справу до кінцевого результату. Проте непорозуміння почалися восени 1982 року. Майже наполовину урізане міською владою фінансування не дало можливості завершити камеральну обробку знайдених артефактів. Пріоритетне питання закінчення будівництва Білоцерківського краєзнавчого музею завадило науковцям вдало завершити сезон 1983 року. 

За результатами археологічних розкопок і знахідок 1978 та 1980-1983 років було локалізовано літописне місто Гюргов, що є  історичним попередником Білої Церква та, частково, досліджено кам’яний фундамент давньоруської кам’яної споруди. Тодішні партійні боси не були зацікавлені в подальших дослідженнях, що, безумовно, мали релігійний ухил. 

Через три десятиліття, уже за часів незалежної України, дослідження на Замковій горі поновили. Перед початком будівництва нової церкви Св. Георгія Побідоносця археологи вивчили понад 500 квадратних метрів площі стародавнього Юр’єва. Нові знахідки внесли значні корегування в історичний вигляд нашого краю. 

То ж якою була 

літописна Біла Церква?

Літописи повідомляють: «В лєто 6540 (1032 рік) начал Ярослав ставити гради по Росі». Усього було зведено 13 міст-фортець на лівому березі Росі. Чому збудували саме таку кількість укріплень? Батько слов’янської хроністики літописець Нестор повідомляє «откуда єсть пошла Руская земля», де посилається на княжі династії 13-ти родів. Кожна слов’янська династія мусила опікуватися одним із тринадцяти новозбудованих міст. Ця допомога суттєво зменшила навантаження на Київ та значно пришвидшила будівництво. Головним серед вищезгаданих нових міст від початку планувалося залишити Гюргов, тобто Юр’єв. Рельєф Перепетового поля, що простягалося від річки Рось до річки Стугна, дозволяв кочівникам швидко й безпечно діставатися до стольного града. Великий Київський князь Ярослав Мудрий добре розумів небезпеку, відтак нові фортеці-міста зводяться шаленими темпами, як зазвичай буває в неспокійних прикордонних територіях. У кожному з тринадцяти  міст постають дерев’яні храми як символи непохитності православної віри, а в Юр’єві ще й заклали довговічну кам’яницю – надійну кам’яно-цегляну церкву. Саме в той історичний період східне християнство активно поширюється на землях Поросся. 

Далі буде…

Сергій Різник