kopiika.com.ua

Кавова мама Оля: «Діти – це подарунки долі. Ми ж не відмовляємося від подарунків?!»

Переглядів: 67Коментарі: 0

Раніше щастя Ольга сприймала як кінцеву мету. Щороку вона абстрактно «замовляла під ялинку» таке щастя собі й рідним. А тепер вона певна, що щастя – це її життєва дорога. Сімейний та професійний шлях. І від подарунків долі вона не відмовлялася, хоча часто життєві ситуації були настільки складними, що було непереливки. Але тепер вона говорить, що з такою «життєвою закалкою» вона витримає все. 

Ольга Чернякова, підприємець, щаслива мама 5-х дітей:
- Так, я мама п’ятьох дітей. Дружина, яку кохають. У нас велика, дружна родина. Я можу сказати, що наші життєві та професійні потреби дуже сильно переплетені. Можу нашу сім’ю назвати навіть амбіційною: прагнемо виходити на більш якісний рівень, розвиваємося. 
- А яка сфера бізнесу?
- З точки зору професійної, я – підприємець, займаюся кавою (хоча раніше професійно займалася… хореографією!), а ще – я консалтер, фахівець з аутсорсінгу... Постійно навчаюсь новому, тому чоловік не дивувався, коли нещодавно досить професійно захопилася дизайном... (Сміється, – авт.). Але все ж таки основний напрям моєї діяльності – стратегічний розвиток та пошук смакових властивостей кави! 
- Якщо говорити емоційно про каву… Що вона за явище?
- У такому розрізі кава для мене – це народження моєї родини! Адже спочатку була кава, яку приготував Олексій. Я зробила ковток… і відмовилася. Але я погано приховую емоції. Тож він запропонував зробити каву за своїм рецептом. А потім сказав, що це краща кава в його житті, що він хоче навчитися – і робити каву все життя для мене!
- Це дуже романтично!.. Наскільки складно бути водночас і жінкою-підприємцем, і турботливою багатодітною матусею?
-  Складно в першу чергу тому, що є звичка все робити «перфектно», усе контролювати. Коли ти в житті, у кар’єрі, у родині прагнеш бути КРАЩОЮ… Ставиш цілі, створюєш команду, будуєш плани, які виконуєш і перевиконуєш!..  Виникає запитання: що залишається на справжнє життя? Адже щоб бути ЩАСЛИВИМ, потрібно погоджуватися на компроміси. А якщо починаєш протестувати – щось почне давати збій: здоров’я, стосунки в родині, з батьками (для яких прагнула також бути кращою донькою!), або – страждає фінансова сторона. Але можна дозволити собі бути не найкращою… Маєш право бути втомленою. І просто – БУТИ, радіти життю, любити! Узагалі,  треба тримати в балансі всі сторони життя, адже все є енергією! 
- І кава – також…
- Звичайно! Це дуже енергетичний продукт. Мудрі кажуть: «Кава – це дуже особисте. Аби з ким її не п’ють!» Маєш відчути і каву, і співрозмовника, з яким насолоджуєшся кавою. Тому моя бізнес-ідея, проект – створити особливе «кавове місце». Англійським аналогом – «Most Wonted Beans. Coffee Beans» – «краще зерно». І це принципове поняття, а не, скажімо, географічне. 
- Що для Вас означає «ідеальна бізнес-вумен»?
- Цікаво, що такий ідеал був гарно описаний моєю мамою. Це – жінка, яка будує свій бізнес, у якої розвинуті та успішні діти, у якої дім – повна чаша. Устигає відпочити, мандрує пару разів на рік і – має чудовий вигляд! Але виходить по-різному.
- Що для Вас гроші, а що – успіх?
- Гроші – це завжди енергія. Можливість багато встигати. Успіх – це можливість повної самореалізації. Отримання емоційної, фінансової винагороди. Успіх професійний – зовнішня, а сімейний – внутрішня складова гармонії.
- Крім природних завдань, які Ви, як жінка, точно виконали… Що для Вас – діти?
- Якщо міркувати: діти – це мій другий шанс… І з кожною дитиною з’являється неймовірна повнота життєвих емоцій! Кожна жінка, яка тримає в руках свого малюка, відчуває, що може дати йому багато – навіть більше, ніж життя. Ми навіть з чоловіком дійшли такого висновку, що емоційно та енергетично дитина – це окремий надважливий проект! І за дитину, як за кожен проект, ти несеш відповідальність – за розвиток, соціалізацію, успіх тощо. Важливо – мати енергетичну ємність, щоб усі проекти вийшли УСПІШНИМИ! І тут важлива командна робота, тому я дуже щаслива, що є підтримка чоловіка. 
- Ваша зустріч була «передбаченою»? Ви фаталіст?
- Я точно не фаталіст. Певна, що людина отримує не те, чого «заслуговує», а – чого досягає. Але… момент якоїсь містики в  нашій зустрічі точно був. І я в Олексія з тих пір асоціююсь саме з ніжними, лілово-бузковими тонами. Тоді я раптом відчула, що відбувається щось неконтрольовано, тож був у нашій зустрічі момент дива.
- До речі, Ваші дітки п’ють каву? Дозволяєте маленьким?
- Так, у мене – «кавові дітки». Були смішні моменти. Коли Соломійці було два рочки, вона самостійно спробувала каву, яку мама п’є з таким задоволенням… Є забавне відео, де вона показала, як їй було смачно: «Ням-ням!» Готує каву (м’яке капучино) саме тато! А голов-на ідея: готувати й обирати тільки найкраще! Наш молодший Мішенька, який тоді ще не народився, полюбив ще в животику солодку каву з молоком – і тепер таке любить. 
- Назвіть Ваших діток.
- Юліанні – 24 роки, Даніїлу – скоро буде 16 років, Кирюші – 7, а Соломійці – 6 рочків, та 2-річний «Мішенька-на-тортіке». І завершу думку про сприйняття мною Дитини. Я сприймаю своїх діток – як подарунки. Ти дарунок – або приймаєш, або відмовляєшся. Ми ж не відмовляємося від подарунків, навіть якщо їх багато, чи не так?