kopiika.com.ua

Коли природа вбиває...

Переглядів: 92Коментарі: 0

Як би парадоксально це не звучало, але так: природа, зокрема її флора, не завжди виступає нашим другом, помічником і цілителем. В околицях Білої Церкви зростає дуже багато токсичних рослин, від яких можна захворіти й навіть загинути. І якщо від зілля, котрим можна смертельно отруїтися при вживанні (дурман, блекота, вовчі ягоди, беладона, цикута), ми ще можемо убезпечитися, просто тримаючись від них подалі, то уникнути пилку трав і злакових, які викликають важкі форми алергії, значно важче. 

Від «їжі богів» до «пилу диявола»

Уже з десяток років у нашій місцевості почала швидкими темпами, масово розмножуватися рослинність, що має вигляд звичайного бур’яну – привабливого зовні, з густим опушенням яскраво-зеленими різьбленими листочками й чарівно-міфологічною назвою – амброзія. Навесні молода поросль за зовнішнім виглядом дуже схожа на чорнобривці, тому її не чіпають. У червні починається інтенсивний ріст рослини, і на початку липня вона може досягти 30-45 см заввишки, до кінця літа – 2-2,5 м. Має прямостоячі, розгалужені трав’янисті стебла. За формою листя (4 – 15 см довжини, зверху зелене голе, знизу сіро-зелене опушене) нагадує полин звичайний – чорнобиль. Цвітіння бур’яну жовтими квітками, зібраними по 8-15 в колосовидні суцвіття, спостерігається із середини липня до жовтня, а плоди дозрівають восени у формі сім’янки. 
На ажурній естетиці зовнішнього вигляду вся чарівність цієї рослини закінчується. Бо не міг у XVIII ст. Карл Лінней, котрий і дав їй назву «амброзія» (їжа давньогрецьких богів, що дарує безсмертя), навіть припустити, що стане вона колись злісним карантинним бур’яном і пекельною мукою для алергіків. Адже в ті часи, коли  він займався систематизацією рослин, амброзія проростала тільки в себе на батьківщині, у Північній Америці, і мала більше 600 природних ворогів – рослин і комах, які й стримували ріст її «популяції».
У кінці XVIII століття її завезли в Європу мореплавці з насінням червоної конюшини. А на території України перша згадка про амброзію була зафіксована в 1914 р. Після Другої світової війни зернята «прибульця» рознеслися по всій території нашої Батьківщини колесами вантажівок. Так і почався їхній агресивний «наступ», оскільки виявилося, що для розмноження цього підступного бур’яну маємо всі сприятливі умови: клімат, ґрунт, відсутність хвороб і шкідників. Насіння амброзії витримує наші морози й може поширюватися на віддалені території не тільки через перенесення вітром, а й такими способами, як завезення із зерном, із сіном або соломою, з відходами переробки насіння, з комбікормами, з розсадою і т.д.
Чим саме небезпечний цей бур’ян? Перш за все, тим, що він, потужно розвиваючись як у надземній, так і в підземній частинах, сильно пригнічує культурні рослини. Крім того, амброзія здатна висушувати ґрунт, споживаючи багато води. Вона буквально витягує з родючого шару всі мінеральні речовини, не залишаючи нічого іншим рослинам. Ось чому так небажана амброзія на полях із зерновими, кормовими й бобовими культурами. Швидко переростаючи жито, пшеницю, ячмінь та інші культури, вона «забиває» їх, знижуючи, а то й зовсім зводячи до нуля урожай. 
Небезпечна амброзія навіть для такої потужної рослини, як соняшник. Завдає вона серйозної шкоди також і городнім та садовим культурам. Міцне й розгалужене коріння рослини висмоктує колосальну кількість води з ґрунту, позбавляючи вологи плодові дерева й різні чагарники. У результаті чого вони поступово в’януть і засихають.
Не годиться «їжа богів» і як корм для тварин. У її листі містяться гіркі ефірні масла, від яких якість сіна й корму, засміченого амброзією, помітно знижується. Якщо годувати таким сіном корів, їхнє молоко буде з різким, неприємним запахом і присмаком.
Але головною причиною занесення амброзії до списку карантинних об’єктів стала її небезпека для здоров’я людей через протеїновий пилковий алерген, який здатний призвести до летального результату. При клінічних випробуваннях чутливість до основного компоненту (Ra3) виявлена в майже половини піддослідних «контактерів». Реакція на алерген відзначається такими симптомами, як головний біль, підвищення температури тіла, стрибки артеріального тиску, нежить, почервоніння і свербіж очей, сльозоточивість, біль і першіння в горлі, подразнення шкіри й висипи, хрипота, кашель і відчуття астматичної задухи. А викликати захворювання може навіть мізерна кількість зерен (3-4 пилинки). 
Найбільше від алергії на пилок амброзії страждають діти. Тому в сучасних реаліях, на жаль, важко назвати амброзію «їжею богів». Для нас вона перетворилася на «пил диявола». 

Як ми власноруч «спалюємо» своє здоров’я

Уже незабаром, з приходом осені, мешканці Білої Церкви традиційно почнуть прибирати сміття, опале листя й суху траву з присадибних і прибудинкових територій, міських площ і парків. І хоча щорічно напередодні періоду осінніх толок зі сторінок газет та з екранів телевізорів лікарі й екологи не втомлюються повторювати про шкоду, яку завдає навколишньому середовищу, атмосфері, а в першу чергу здоров’ю людини спалювання у вогнищах опалого листя, дотепер на ентузіазм паліїв це не надто впливало. Тому мусимо ще раз нагадати нашим читачам, чому не варто цього робити. 
По-перше, таким чином ми завдаємо собі й оточуючим непоправної шкоди. Науково доведено, що забруднення повітря від таких багать набагато сильніше, ніж від промислових викидів та викидів автомобільного транс-порту. Наприклад, тонна тліючого листя виділяє близько 30 кг оксиду вуглецю, має високий вміст сполук свинцю, ртуті, сірчистого ангідриду, сажі, оксиду азоту, бензопірену та інших важких металів, що мають канцерогенні властивості й можуть викликати ракові захворювання. 
Крім того, у вогнищах часто горять тверді побутові відходи, полімерні матеріали, які є найсильнішими алергенами. Вивільняються в повітря й пестициди та радіонукліди, накопичені рослинами протягом року. Найбільше пестицидів містить бадилля картоплі, яку люди рясно рятують від колорадського жука, обприскуючи отрутою. До всього, як відзначають експерти, у диму міститься одна з найбільш токсичних синтетичних сполук – діоксин, який листя вбирає з атмосфери. 
Тож нині одна година знаходження біля багаття із сухостою дорівнює 5-тигодинному перебуванню на автомагістралі. Удихання чадного газу призводить до головного болю, загострення респіраторних захворювань, задухи, отруєння, втрати свідомості, серцевих нападів. Як зазначають лікарі, за останнє десятиріччя також значно зросла кількість алергіків, котрі набули хвороби від вдихання токсичних речовин, що містяться в димі від вогнищ із сухим листям.
По-друге, спалювання рослинних залишків загрожує безпосередньо й самій природі: з листям згорають зимуючі корисні комахи; руйнується ґрунтовий покрив, відбувається збіднення ґрунту; знищується насіння й коріння трав’янистих рослин; пошкоджуються нижні частини дерев і кущів та верхні частини їхнього коріння; у 2-4 рази зростає промерзання ґрунту.
А крім того, – виникає загроза перекидання вогню на інші ділянки; зростає загроза лісових пожеж і загоряння житлових будинків; погіршується видимість на дорогах, збільшується частота ДТП.

Боротьба за здорове довкілля

Як у Білій Церкві дбають про охорону навколишнього середовища та убезпечення гарного самопочуття її мешканців, читачам нашого видання розповіла заступник директора департаменту житлово-комунального господарства Білоцерківської міської ради-начальник управління благоустрою та екології Альона Колотницька.
- Щодо амброзії, то в Білій Церкві наразі ще далеко не всі наші жителі вирізняють цей бур’ян за зовнішнім виглядом від інших рослин. Але більшість таки обізнана з тим, що це – карантинна рослина, яка викликає важкі захворювання під час свого цвітіння й підлягає знищенню. 
Департамент ЖКГ БМР бореться з поширенням амброзії постійно. Донедавна ми використовували механічний спосіб – регулярно викошували рослини. Однак амброзія має здатність відновлюватися й проростати маленькими свічками, що теж згодом зацвітають. Тому єдиним дієвим способом було викопування рослини з коренем. Такого методу ручної прополки цілком достатньо для невеликих приватних територій, але в масштабах міста боротися таким способом з великою кількістю бур’янів, щоб устигнути до початку цвітіння кожної рослини, неможливо. Тому ми вдалися до іншого способу – застосували на пробу у двох місцях великого скупчення людей (на бульварі Олександрійському та в зелених зонах центрального пляжу) препарат органічного походження на основі мінералу бішофіт. Цей засіб, потрапляючи на листя, за 20 хвилин створює плівку на амброзії, викликає її в’янення, робить стерильним пилок. Почорніння й загибель рослин відбувається протягом доби. 
Маю зазначити, що бішофіт – безпечний для людей і тварин (не роз’їдає собачі лапи). Не несе він і загрози довкіллю, оскільки не утворює токсичних хімічних сполук. Натомість входить до складу лікарських засобів, підживлює інші рослини, збагачує ґрунти. 
На жаль, цьогоріч кількість коштів, які нам потрібні на проведення обробки, – недостатня. Тому наступного року плануємо закласти в бюджет більше, аби обробити рослини вже ранньою весною, на початку їх проростання, та охопити ширшу площу міських територій. 
Стосовно прибирання опалого листя, то ще до настання осіннього періоду ми хочемо звернутися до наших громадян з нагадуванням, що палити його самостійно заборонено. Департамент ЖКГ на чималих загальноміських ділянках планує встановити великі контейнери для складання сухостою, що потім буде вивезений на полігон.  Громадські толоки з прибирання територій будемо забезпечувати реманентом, контейнерами й здійснювати вивіз рослинних залишків.  А приватним особам пропонуємо звертатися в КТП, замовляти машини й баки. У такому випадку краще самоорганізуватися, об’єднавши замовлення на кілька дворів або й цілої вулиці. 
Так ми забезпечимо собі законне право на безпечне для життя й здоров’я навколишнє середовище, що гарантує стаття 50 Конституції України.
— Підготувала Олена Литвинова