kopiika.com.ua

Колись я почула один анекдот, зміст якого зрозуміла лише за двадцять років.

Переглядів: 449Коментарі: 0

«Дівчинка в п’ять років говорить: «Мама знає все». У чотирнадцять: «Ой, не все мама знає». У   вісімнадцять: «Та що вона взагалі, та мама, знає?!» У  тридцять: «Потрібно було слухати маму».

Лише ставши дорослими, ми розуміємо цінність досвіду старших поколінь. Особливо коли мова йде про суто життєві ситуації: побут, кохання, дружбу, відповідальність. Але на початку життєвого шляху нас зупиняє (В ЧОМУ ЗУПИНЯЄ?) саме те, що світ невпинно змінюється й ці зміни такі стрімкі, що часом ми, молоді й завзяті, за ними не встигаємо. То що вже говорити про зрілих людей. 

А ще в молодості ми звикли ділити всіх на чіткі категорії: старий – молодий, розумний – дурний, красивий – потворний.

Лише з віком приходить розуміння, що не все так категорично. Що в зовні непривабливої дівчини може бути прекрасна душа. Що геніальний математик може писати із жахливими помилками. А людина  третього віку здатна закохатися по вуха або зробити щось безкорисно  для загального блага. Адже з часом змінюється лише тіло, а наші відчуття, принципи, цінності – ті самі, що й у 16 років.

За вікном майже календарна весна. А це означає, що зовсім  скоро навіть старезні дуби дадуть молоді пагони й зазеленіють яскравим листям. Це означає, що зовсім скоро в кожного з нас, незважаючи на вік, з’явиться можливість розквітнути й дати початок чомусь новому й корисному. 

Я знаю, що нашу газету любить читати старше покоління, і хочу нагадати саме тобі – навіть якщо в  паспорті в тебе поважні цифри: ти  не маєш думати, що відтепер мусиш тільки критикувати й скаржитись. Адже ти отримав вільний час навчитися новому, створювати прекрасне, допомагати ближньому. Спокійно і вдумливо, без поспіху, вдумливо й із задоволенням. 

    Саме твій  життєвий досвід безцінний. Він дає тобі право передати молоді головне – за все доводиться платити. Тому ніколи не варто забувати, що безкоштовний сир буває лише в мишоловці. Що досягти чогось хорошого й чесного можна лише сумлінною працею, а не пустопорожніми балачками чи силою. 

Я переконана, що сам ти розумів це давно. Зрозумів, якщо за мітинг платять, то він не може бути за правду. Якщо газета безкоштовна – то її створили, щоб маніпулювати твоїми думками та діями.  Якщо раптово з неба падає невідомий благодійник – то він точно хоче використати тебе, а використавши, викине  тебе як непотріб. Усе це ти  вже переживав та спостерігав не раз. Для тебе це не новина. Тож не мовчи. Розкажи про це своїм дітям, онукам, знайомим. І тоді світ стане кращим хоч на краплину… 

      Як би там не було, я бажаю  кожному читачеві  нашої газети весни! У серці, у душі, у країні, у нашій Білій Церкві! Природа щороку дає нам шанс  – відроджуватися й створювати нове. Не змарнуйте свій шанс – і все буде добре.