kopiika.com.ua

Колонка редактора

Переглядів: 327Коментарі: 0
Возвеличу
Малих отих рабів німих!
Я на сторожі коло їх
Поставлю слово…  
               Т.Г. Шевченко

Слово лікує й слово ранить. Слово надихає й  слово відбирає надію. Сила слова – наймогутніша з існуючих у природі й доступних людині. Є люди, які через слово відкривають красу, потворність, різноманітність і почуття – митці, поети і письменники.  А є люди, які володіють словом, як воїни зброєю. Люди, для яких СЛОВО ще й професія. Журналісти. 

Недарма журналістів називають четвертою владою. Володіючи словом, вони примушують нас із вами думати, аналізувати, вирішувати й робити висновки. Це могутня влада, яка за всю історію існування журналістики змінювала подекуди хід історії. І це не перебільшення.  Нести людям правдиву інформацію – місія, яку можна порівняти з місією міфічного  Прометея, який приніс людству вогонь.

Але є й інший бік цієї медалі. Свобода слова в нас настільки не утискається сьогодні, що друковані видання, телебачення та інтернет стають інструментом у руках маніпуляторів суспільною думкою. Найстрашніше, що подекуди «воїни слова» – справжні  майстри своєї справи, а значить стають практично «злими геніями» журналістики. Ось і маємо засилля страшних і безнадійних новин на телеекранах та в газетах, де з подробицями смакують згвалтування дванадцятирічної дівчинки, де крупним планом показують спотворені обличчя жертв маніяків чи витягується на загальний огляд «брудна білизна», де домисли та перекручені факти видаються за істину. 

Чи це те, що ви хочете бачити й читати? Чи це те, що мають бачити й читати наші діти, які є заручниками цього інформаційного поля? Я переконана, що ні. Бо ж після таких новин виникає повна апатія й відчуття безпомічності перед обставинами. Зникає будь-яке бажання щось змінювати й у своєму житті, у житті свого міста й у житті цілої країни. 

Але геть зневіру! Ми маємо сили й  можливості до змін. Можливо, маленьких змін, можливо, лише в межах свого дому, вулиці чи мікрорайону, але ми їх маємо. І саме журналісти можуть вам професійно розповісти про це. Саме журналісти мають ту силу слова, що надихне вас. Саме журналісти можуть показати вам безліч прикладів успішних перетворень. Саме це і є місія «четвертої влади», на мою думку. 

У часи американської Великої депресії люди були настільки морально подавлені, що кількість самогубств зросла в декілька разів. Тоді відбувся вибух у кінематографі, який породив новий спосіб впливу на людей: він змінив їхнє ставлення до життя. Прекрасний спосіб, що ми сьогодні знаємо під назвою «хепі енд».  Сформувалося таке поняття, як «американська мрія», і це спрацювало. Спостерігаючи в кожному фільмі щасливу кінцівку, люди почали виходити з кінотеатрів з надією на краще майбутнє.

 Мені дуже хочеться, щоб білоцерківці завершували читання нашої газети з почуттям надії й сподіваннями на краще. Я пишаюся тим, що «Копійка» є позитивною газетою. Пишаюся кожним нашим журналістом, який, незважаючи на обставини, лишається чесним та об’єктивним і чиї імена ви бачите під матеріалами,  надрукованими на наших шпальтах.

І я щиро вдячна кожному із журналістів, який  працює в інших міських виданнях і несе вам, дорогі читачі, позитив, правду й натхнення до життя. 

Справжній журналіст – той, хто завжди пам’ятає, яка могутня зброя знаходиться в його руках, і на сторожі біля нас ставить СЛОВО.

Леся Поліщук