kopiika.com.ua

Колонка редактора

Переглядів: 56Коментарі: 0

Усе наше теперішнє життя грунтується на попередньому досвіді. З одного боку, це правильно, бо, маючи досвід, наприклад, обпечених об гарячу пательню рук, ми більше не хапатимемося за неї. А з іншого, – якщо нам було дано від початку неправильну інформацію як аксіому, то всі наші подальші дії будуть неправильними. 

У  цьому й полягає різниця між особистим досвідом і нав’язаними стереотипами. Якщо нас у першому класі переконати, що 2+2 дорівнює трьом і протягом молодшої школи підтримувати в нас цю впевненість, то в старших класах ми не зможемо вирішити жодного рівняння, не зрозуміємо жодної  формули й не доведемо жодної теореми – аж допоки не поставимо собі запитання: а що я роблю не так? 

Сьогодення яскраво демонструє це на прикладі людей, вихованих радянськими стереотипами. Їм дуже складно зрозуміти причини й наслідки теперішнього становища України. Адже в їхні голови з дитинства були вкладені аксіоми, які вони вважають безумовно правильними. РФ – друзі, Бандера – демон, яка різниця, якою мовою. 

Звичайно, їх можна суто по-людськи  зрозуміти. Якщо ти переконаний, що 2+2=3,  то для тебе приклад (2 + 2) х 45 не може дорівнювати правильним 180, а дорівнює абсурдним 135. 

Тож, мабуть, уже час поставити самому собі запитання: де я помиляюся? Що я маю зрозуміти й виправити, щоб моє рішення збігалося з правильною відповіддю? Бо правильна відповідь уже є – у нас війна з РФ. Патріоти, які вигукують гасло ОУНівців «Слава Україні!», захищають нашу територіальну цілісність і не пускають ворога до наших осель. А спілкування українців російською мовою призвело до того, що очільник РФ сказав: «Усюди, де є російська мова, – є наш російський інтерес». І  анексував наш Крим, і ввів війська на наш український Донбас. 

Знаєте, визнавати свої помилки неважко, особливо якщо зрозуміти, що вини нашої в тому немає. Нас усіх так учили в радянські часи. Але визнати їх потрібно, якщо ми хочемо, щоб у нашій країні, у нашому місті, у  нашому дворі чи будинку все змінилося на краще. 

Якщо в нас ніяк не сходиться відповідь, то варто зняти із себе корону освіченої людини й дістати підручник за перший клас, але не той, за яким нас раніше навчали, а той, за  яким навчається світ по іншу сторону радянщини. І коли в ньому ми побачимо шокуючу для нас інформацію, що 2+2=4, а потім підставимо цю інформацію до нашого великого рівняння, то отримаємо, нарешті,  правильну відповідь. 

Відповідь, яка пояснить, що імперська Росія й радянщина видали більше п’ятдесяти указів, у яких заборонялася українська мова. Тож є різниця, якою мовою розмовляють українці.

Відповідь, яка розкаже, що єврей із Львівщини Мандрик Хасман із задоволенням фотографується в повстанській формі з нагородами. Бо хлопчиком він був у загонах УПА, доглядав за кіньми. Досі без зупину може декламувати Декалог українського націоналіста. Тож ОУНівці не були антисемітами.

Відповідь, яка повідомить, що союз Бандери з Німеччиною мав ситуативний характер – як-от ви б, наприклад, разом із ненависним сусідом декілька днів боролися проти рейдера, що хоче привласнити вашу вулицю, а потім знову відбивались би від того сусіда. Оскільки Нюрнберзький трибунал визнав Степана Бандеру ворогом нацизму.

Відповідь, яка пояснить, що наших із вами братів і синів убивають російські військові. Тож про якого друга може йти мова?!

Учіться наново, бо ж те, що вам нав’язали,  колись призведе до сумних наслідків. І надати правильну відповідь ви зможете лише тоді, коли зрозумієте – вам брехали, що 2+2=3. 

Леся Поліщук