kopiika.com.ua

Молоді обличчя у владі… Сергій Постівий

Переглядів: 633Коментарі: 0

Оновлення влади й розвиток міста не можливі без молодих облич. І в Білій Церкві такі поступово з’являються. Одне з них – Сергій Постівий. Про його професійні амбіції та цілі з ним спілкувався наш кореспондент.

31-річний юрист, родом із Черкас, давно й щасливо одружений. Дві вищі освіти: Східноєвропейський університет економіки і менеджменту та Інститут законодавства Верховної Ради України. Устиг попрацювати за фахом у приватних структурах, в облраді, у парламенті.

У Білій Церкві спочатку був радником міського голови, потім очолив юридичне управління міської ради, а з вересня 2017 року – він керує справами виконавчого комітету.

Кор.: - Чи важко було переходити з однієї посади на іншу?

- Важко, але цікаво. Робота саме на цій посаді дуже різноманітна, вона потребує багато різних за своєю природою знань і вмінь. Десь у моїй теперішній роботі юридичний досвід допомагає, а в чомусь він, мабуть, навіть шкодить. Довелося робити багато нового, займатися господарською частиною та брати участь у безлічі заходів. Дуже цікавим для мене, як для людини, що зазвичай працювала з документами, виявився процес підбору персоналу. Робота з персоналом у державному секторі, як виявилось, кардинально відрізняється від роботи з персоналом у приватних структурах. Думаю, що потрібно цей процес у виконкомі модернізувати, бо інколи плакати хочеться від скутості людей і їх небажання вчитися новому. А вчитися й вдосконалюватись потрібно, якщо ми плануємо рухатися саме в напрямку Європи.

Кор.: - Які напрямки своєї роботи ви вважаєте пріоритетними?

- У мене є обов’язки, що закріплені за посадою, а є напрямки, які я контролюю згідно з розпорядженням міського голови. Найбільш важливий з таких напрямків проект «Смарт – Сіті: пріоритет безпека». Він дуже об’ємний, але надзвичайно важливий для міста. Включає в себе багато різних направлень, які об’єднані однією ідеєю – зробити життя містян безпечним, зручним і скористатися всіма можливими перевагами інновацій, що існують у світі.

Кор.: - Успіхи вже є?

- Так, досить суттєві – по одному з основних направлень, без якого все інше було б неможливим. Це відеонагляд у місті. І не просто встановлення відеокамер, а зведення всіх даних у єдину програму, можливості якої перевищують усе, що досі існувало в Білій Церкві; така програма успішно функціонує в містах Європи та Америки. Півроку в нас ішов підготовчий процес, виготовлення необхідної проектної документації, технічних завдань, проходження цілого ряду експертиз. На сьогоднішній день ми вже укладаємо договір з виконавцем робіт зі встановлення відеоспостереження.

Кор.: - У чому ж інновації?

- Компанія, що надає нам програмне забезпечення, не просто організовує зберігання файлів – її програма забезпечує обробку, аналіз відео. Однією з функцій є фіксація номерних знаків транспортного засобу. Згідно з першим етапом програми, всі в’їзди в місто й виїзди будуть перекриті відеонаглядом і будь-який автомобіль, що заїжджає в місто чи виїжджає з нього, буде зафіксованим. І якщо автомобіль перебуває в розшуку, то інформацію про те, що він у межах міста, автоматично отримуватиме поліція. Уявіть скільки правопорушень можна буде попередити й скільки злочинів розкрити!

Кор.: - Але це лише периметр, а як щодо території міста?

- Обов’язково! Другим етапом упровадження програми, який уже в процесі, є облаштування відеонагляду по всій території Білої Церкви. Наразі якраз прий- маються пропозиції від громади щодо того, де найдоцільніше встановлювати відеокамери, щоб максимально запобігати правопорушенням. Крім цього, ми плануємо закупівлю програмного забезпечення, що дозволить програмі розпізнавати обличчя. Це дозволить шукати людей, що здійснили правопорушення, або дітей, які загубилися. Це передові технології, які не потрібно вигадувати – вони існують, і ми у змозі впровадити їх у Білій Церкві.

Кор.: - Окрім відеоспостереження й аналізу отриманих файлів, що ще очікує містян у рамках програми?

- Подальшими етапами будуть забезпечення шкіл «тривожними кнопками», задля максимальної безпеки навчальних закладів. Ви ж розумієте, що наразі виклик поліції досить проблематичний з мобільного телефону, наприклад. Усі виклики проходять через центральну диспетчерську, і лише потім перенаправляються на місця. При наявності «тривожної кнопки» виклик моментально надходитиме до найближчої патрульної бригади. Упровадження «картки білоцерківця» надасть величезну платформу для поліпшення життя містян: починаючи від монетизації пільг і закінчуючи можливістю контролю батьками місцезнаходження їхніх дітей. Упровадження єдиної геоінформаційної системи спростить пошук інформації та забезпечить прозорість і контроль над виконанням робіт з благоустрою міста. Про переваги й можливості цієї програми можна говорити нескінченно.

Кор.: - Що є найскладнішим у вашій роботі?

- Не буває легких шляхів до гарної мети. Усе, що робиться вперше, вимагає значних зусиль й передбачає багато перешкод. Найскладніше, будучи готовим учитись і змінюватись, бачити відсутність такого бажання в деяких чиновників. Хтось так звик, комусь це вигідно, а хтось просто зацементований у старому. У нас люди працюють за інструкціями, написаними ще в радянські часи. Щоб переконатись у цьому, варто порівняти хоча б формат наших документів і документів із-за кордону. Різниця величезна. Ми все-таки надаємо послуги жителям, навіть якщо це відповідь на якийсь запит. Це лише на перший погляд дрібниця, а насправді таке ставлення і в серйозніших речах – запорука якісної роботи виконавчих органів. Адже ми маємо працювати саме для людей, задля покращення їхнього життя й захисту їхніх інтересів, а це можливо лише за умови відповідного до них ставлення.

Кор.: - Біла Церква вам подобається?

- Ще в часи виборів, коли я працював тут консультантом з юридичних питань, мої колеги-дівчата повели мене в Парк імені Шевченка й запропонували прокататися на колесі огляду. Я не хотів, бо та величезна споруда не викликала в мене довіри, але дівчата почали мені дорікати, що я боягуз. Тож я, стиснувши зуби, пішов на атракціон. Вид, що відкрився, коли я піднявся вгору, був дійсно вражаючим. Дуже красиво. А якщо серйозно, то місто я бачу найчастіше з вікон різних кабінетів, навіть у чудовій «Олександрії» побував лише п’ять разів – три з яких по роботі. Хоча інколи все ж таки викроюю собі пару годин, щоб зайнятися спортом у місцевому спортзалі або проїхатись велосипедом, коли погода дозволяє.

Кор.: - А білоцерківці чимось різняться від жителів інших міст?

- Люди нашого міста, як і будь-де, – різні. Мені доводиться дуже багато спілкуватися з білоцерківцями, тому я точно можу сказати, що жителі Білої Церкви, у залежності від обставин, можуть бути й надзвичайно пасивними, і неймовірно активними. Дуже хочеться, щоб свою енергію вони направляли в конструктивне русло, а вже забезпечити їм цю можливість – це наша робота.

Кор.: - А на якісь жертви доводилось іти на цій роботі?

- Жертвував костюмом (сміється). Мені потрібні були підписи міського голови на важливих судових документах. Час був досить пізній, а мера не було на місці. Тож я зателефонував, і виявилося, що в якомусь садочку прорвало трубу і він знаходиться на місці аварії. Усі мої доводи про те, що підписи потрібні терміново, наштовхувалися на відповідь, що аварія – теж терміново й що діти будуть без води, якщо її не ліквідувати. (Мене, до речі, тоді вразила ця якість Геннадія Анатолійовича – працювати в будь- яких умовах, у будь-який час, за необхідності, і спонукала ставитися до роботи так само відповідально). Тож я був змушений їхати до того садочка й у костюмі лізти в підвал, щоб отримати необхідний підпис. Якщо ж серйозно, то не потрібно ніяких жертв, окрім розуміння, що сучасність потребує змін у свідомості й позбуття застарілих звичок. Новітній чиновник має постійно вчитись і спрямовувати свої зусилля на отримання найамбітніших результатів, а не зациклюватись на правильності процесу. Бачу мету й не бачу перешкод – ось таким має бути девіз державного службовця сучасності, якщо він не хоче загрузнути в болоті бюрократії, а дійсно працювати в ногу з часом.

Спілкувалася Леся Поліщук