kopiika.com.ua

Наші за кордоном. Ірландія

Переглядів: 2191Коментарі: 0

Незалежність від Великої Британії Республіка Ірландія отримала лише в першій половині XX століття. На території країни знаходиться найзахідніша точка Європи. Сучасний герб Ірландії майже повністю повторює історичний прапор країни. Весь світ знає ірландців – як рудоволосих красенів. І це єдина в Європі країна, де людей менше, ніж собак.

Ми розпитали  Михайла Баскіна, як йому живеться в країні ельфів, пива, замків та конюшини.

- В Ірландії ми з дружиною Любою вже 17 років. Тут у нас народилися дві доньки (10 і 16 років), а старшому  сину – 20, він приїхав з нами , хоча сам того й не пам’ятає. За кордоном ми опинилися волею долі.  Ми ж ніби тікали від скрути. Тож куди пощастило візу отримати, туди й поїхали. Щоправда, це була Великобританія, а вже потім, у пошуках кращого, переїхали на смарагдовий острів.  Зараз уже тяжко згадати, що найбільше вразило тоді, але й зараз продовжує дивувати: життєвий оптимізм ірландців, їхні патріотизм, щирість і вірність традиціям. Тут усі п’ють чай і каву з молоком. Якщо ви п’єте без молока, вам будуть ставити запитання. Тому  по-справжньому здружитися сім’ями важкувато, хоча, узагалі-то, люди дуже доброзичливі.  Наприклад, на весілля обов’язково запрошують усю родину. А родини в ірландців великі. Тож навряд чи залишиться багато місця для близьких друзів, не кажучи про знайомих іноземців,  які,  до того всього, ще й п’ють віскі без коли. Це жарт звичайно, але дещиця правди в ньому є.  Існує проблема ксенофобії. Років 20 тому тут з’явилася велика кількість іммігрантів. Місцеві все ще не звикли чути на вулицях усі відтінки акцентів англійської. Негативу додала економічна криза 2008 року. Хоча держава постійно проводить інформаційні  кампанії та акції, що закликають до взаємоповаги.   Життя в Ірландії  дороге, попри те, що зарплати в країні  одні серед найвищих у Європі (мінімалка – 9,55€ за годину). Наприклад, оренда  чотирикімнатного будинку (більшість будинків  Ірландії так і побудовані, звичних для України багатоповерхівок мало)  у районі Дубліна обійдеться  вам мінімум у 1500€ на місяць. Додайте транспорт, садочки та  інші поточні витрати – і  вийде близько  30-ти тисяч євро на рік.  Я говорю про якісне життя, без якихось особливих витрат.  Упевнений, що можна спробувати витрачати й менше. Зазвичай я намагаюся уникати відповідей на такі запиттаня, бо потім виникають претензії від земляків. Хоча фінанси й ставлення до них – в  Ірландії особиста справа, але українці скрізь українці. Хто чого добився й до чого доробився – завжди гаряча тема для дискусій та сварок, навіть коли ми далеко від України.  Особисто від себе додам: я знаю крутих будівельників, які заробляють на рівні гарних програмістів. І тих і інших тут багато. Українська діаспора порівняно невелика, але потужна, бо згуртована. Ми працюємо в усіх сферах економіки, в офісах, у аграрному секторі, ІТ-компаніях та сфері послуг. Робота є робота. А соціальне забезпечення в країні пристойне, попри посаду й професію. Мене часто запитують, чи є туга за рідним містом. Звісно, є. Дуже хочеться пройтися файними вуличками, попити кави та чогось міцнішого з давніми друзями. Але, завдяки сучасним технологіям, спілкування зараз стало набагато легшим. Тим більше, що ми часто відвідуємо Україну. Для мене це надважливо. Тому аж надто великого суму я не відчуваю. Можливо, що вже на пенсії навіть повернемося жити в Україну. Але, наскільки це реально, поки що не відомо.  Для наших дітей рідна домівка – тут,  в Ірландії. Навряд чи вони захочуть поїхати за нами.  Ну й найголовніше: коли з’являться онуки, хтось же мусить навчити їх української мови, пекти паску та співати різдвяних колядок. Ось тоді ми й станемо в нагоді.

Спілкувався Олег Мацур