«Негайно наведіть лад у місті!», «Скільки скрізь бруду!», «Куди тільки той мер дивиться?!»
Якщо покласти руку на серце й чесно зізнатися самому собі, то хто з нас хоча б час від часу не волав такої вголос чи подумки?
Коли дивишся на занедбані околиці, дитячі майданчики, пляжі, то так хочеться, щоб твоє око радували клумби з квітками під вікнами, чистенькі ринки, алеї, зупинки.
І зла не вистачає, коли на гойдалках відірвано сидіння, кам’яні сходинки розбиті, а на галявині, на якій зазвичай збираємося «на шашлик», накидано купу сміття.
Тільки-от на кого я злюся? На мера, який, мабуть, уночі сам розкидає берегом порожні пляшки? Чи на весь департамент житлово-комунального господарства? Мабуть, саме його співробітники в повному складі курять цигарки та скидають недокурки на козирок вашого під‘їзду. Чи, може, це школярі псують своїми важкими гідроскутерами нашу тротуарну плитку? А може, шкарівські п’янички навмисно приїжджають до Білої Церкви та забруднюють її рештками своїх щоденних «святкувань»?
Сумнівно.
Усе це робимо ми з вами – власними руками або бездіяльністю. Навіть якщо самі й не смітимо, то часто нам незручно робити зауваження тим, хто псує наше рідне місто.
Навіщо зв’язуватися з господарем собаки, який навіть і не думає прибрати, коли його вовкодав випорожнюється посеред вулиці? Ну як це попросити не курити під будинком? Або зробити зауваження компанії, яка дудлить пиво прямо поруч із дитячим майданчиком?
І що за нерозумна традиція прикрашати квітами місця ДТП, у яких загинули люди? Що ми цим хочемо сказати: будьте обережні чи дивіться, як я страждаю?
Якось мені довелося довго пояснювати іноземному гостю з Кольмара (Франція), що пластикові квіти на стовпах – це сумна традиція, яка з’явилася незрозуміло звідки. Він був певен, що це відділ благоустрою так прикрашає місто, і дивувавс, що квітів так мало.
Тож давайте перед тим як кричати «негайно приберіть!», подумаємо, хто це зробив. І, може, варто примусити саме його прибрати після себе, як він робить це у вбиральні своєї квартири. І тоді нікому не буде образливо й місто стане по-справжньому чистим. Адже чисто не там, де прибирають, а там – де не смітять.