kopiika.com.ua

Переглядів: 108Коментарі: 0

 «Зміни – закон життя. І ті, хто дивиться тільки в минуле чи лише на сьогодення, безперечно, пропустять майбутнє», – це  фраза Джона Кеннеді. 

Такою вже є людська натура, що швидше помітить негаразди. Цією нашою з вами здатністю часто маніпулюють ті, хто хоче примусити нас опустити руки. Доведений факт: людина, яка втрачає надію, стає керованою, вона погоджується з тим, що їй пропонують, і не спроможна бути об’єктивною. У той же час, – маючи сподівання й упевненість у майбутньому, ми здатні творити й змінювати все навколо.  

Що ж нам потрібно робити? Потрібно помічати зміни. Пам’ятаєте, декілька років тому безвізовий режим був лише нездійсненною мрією. І навіть коли розпочали робити певні кроки в цьому напрямку, вистачало скептиків, які не вірили в можливість пересічного українця побувати за кордоном без зайвих документів. Сьогодні це реальність. 

Звичайно, ті ж скептики будуть із піною в роті розказувати про те, що в людей немає грошей на поїздки. Але хіба не вони казали,  що це взагалі не буде можливим? То чи варто вірити їм, чи все ж таки потрібно довіряти своїм очам? І змінюватись разом з країною. Прагнути більшого й досягати кращого. 

Наше місто змінюється. Змінюється на краще. Ми маємо переконливі досягнення й амбітні плани. Якщо розплющити очі й дивитися об’єктивно, то – Біла Церква вже інша. Красивіша, відкритіша, щиріша. Білоцерківці мають сподівання й прагнення, а значить готові до змін. І тільки ті, хто хоче маніпулювати й керувати безликою масою, – укладатимуть нам у голову негатив. Бо помилок не роблять лише ті, хто не робить нічого. Шлях прогресу проходить через спроби, і через помилки також.  

Вальтер Бек, один із благодійників фонду «Хоф Шлюттер», сказав: «Я побував у Білій Церкві три роки тому. Приїхавши цього року, я був вражений тими змінами, які відбулися з вашим містом. Якщо ви прямуватимете цим шляхом, за кілька років Білу Церкву не можна буде відрізнити від будь-якого європейського міста. Можливо,  білоцерківцям не помітні ці зміни, бо вони відбуваються поступово, але я можу бути об’єктивним».

Тож відкриваймо очі. Лише помічаючи  зміни, ми можемо контролювати наше життя й життя рідної Білої Церкви. А цей номер нашої газети допоможе вам у цьому. 

Леся Поліщук