kopiika.com.ua

Обираймо: утилізація сміття чи його політизація?

Переглядів: 154Коментарі: 0

 

Сміття…Вічна проблема людства. Проблема кожної української громади. Тому тема чистоти навколишнього середовища є особливо дражливою для суспільства. І вельми привабливою для деяких політиків, що спекулюють на недосконалості нашого законодавства та неосвіченості населення щодо діючих процедур. На жаль, вони часто маніпулюють громадською думкою, користуючись непоінформованістю населення про те, що насправді відбувається з відходами, які ми вже навчилися викидати не де заманеться, а до урн і контейнерів.


Для пересічного білоцерківця, котрий до цього часу навряд чи цікавився в деталях роботою ПрАТ «КАТП-1028», властиве уявлення, що різноманітний непотріб, який сміттєзбиральні машини цього підприємства збирають по місту, потім просто вивозиться на звалище. А там із відходами відбувається…нічого. Ну, хіба що коли-не-коли бульдозери його утрамбовують. Отак у су-спільній уяві й складається враження про небезпечні та захмарні сміттєві терикони, що нагромаджуються десятиліттями й несуть екологічну загрозу.


Звісно, особисте відвідування небезпечного об’єкта мешканцями міста не є можливим, тому на своїх шпальтах ми змалюємо для вас уявний візит на полігон, аби показати, що насправді відбувається з твердими побутовими відходами (ТПВ) після того, як їх забрали з контейнера. А прокоментує, власне, процес їх захоронення фахівець, який знається на всіх специфічних виробничих процесах – голова правління ПрАТ КАТП -1028 Ірина Вакурова.


- Дійсно, зібрані з контейнерів відходи транспортуються до спеціально відведеного місця – сміттєвого полігону, – розповідає І. Вакурова. – Це одна з найважливіших ланок поводження з відходами, яка є на сьогодні ліцензованою. І тут виконуються такі види робіт, як прийом, сортування, складання та ізоляція ТПВ. Діючий полігон має площу території 15 га, існує з 1946 р. і використовується до теперішнього часу, завдяки суворому дотриманню правил його експлуатації.


Спершу, ще перед в’їздом, кожен автомобіль, що везе відходи на полігон, зважується. До речі, лише 45% полігонів в Україні наразі мають ваги, – зауважує І. Вакурова. – Потім відходи доставляють на сортувальну станцію, яка працює з 2011 р. Там із побутового сміття відбирають корисні компоненти, що підлягають повторній переробці. Таким чином, скорочується обсяг відходів для захоронення. Тому так важливо, щоб мешканці сортували відходи до контейнера для сухої фракції, що полегшує сортування та підвищує його якість.


Доставка ТПВ на полігон виконується спеціальним автотранспортом. Щодоби сюди надходить близько 180 т твердих побутових відходів. Ми чітко дотримуємося технології: усі роботи із захоронення сміття проводяться планомірно. Полігон розділено на дільниці, де почергово захороняються певні об’єми відходів. Потім ці відходи розгортаються та ущільнюються.


Ущільнений шар ТПВ накривають зверху шарами ізолюючого матеріалу (глина, грунт, щебінь).У такий спосіб проводиться закриття робочих карт. Верхній шар ґрунту залишається тривким, що дає змогу проїжджати по ньому автомобілям.


Із часом захоронене сміття починає розкладатися. Через цей процес гниття, – за-уважує І. Вакурова, – з його органічної складової (харчових відходів, паперу, листя та гілок) утворюється звалищний вибухонебезпечний газ – метан. Звалищний газ є глобальною проблемою, його обсяги у світі настільки великі, що він вважається одним із чинників глобального потепління. І саме він є головною причиною пожеж на таких об’єктах. Горіння звалищ визнано також одним із чинників забруднення атмосфери.


Тому для запобігання шкідливого впливу сміттєзвалища на навколишнє середовище та упередження пожеж із червня 2019 р. на полігоні запущено комплекс із його дегазації. Наразі працює система збирання та знешкодження біогазу: на всій території встановлено свердловини для виведення метану з тіла полігону. У такий спосіб газ, який утворюється при гнитті твердих побутових відходів, виходить через труби й подається на когенераційну установку. Там відбувається його спалювання й вироблення електроенергії задля подальшої її реалізації. Дегазація є одним із заходів щодо рекультивації полігону й має неабиякий екологічний ефект, адже викиди газу в атмосферу зменшуються в десятки разів і продовжується термін експлуатації полігону.


Проте не тільки цей процес вимагає матеріальних та фізичних витрат. Також на полігоні періодично проводяться дослідження проб грунту на певних відстанях від об’єкта, повітря на його території. По периметру полігону встановлені спостережні свердловини для забору проб води.


Виходячи з усіх умов функціонування полігону, що історично склалися в нашому місті, балансоутримувач докладає всіх зусиль, щоб витримувати законодавчі норми та зменшити шкідливий вплив на оточуюче середовище. І питання виділення земельної ділянки для нового полігону на сьогодні відкрите.


Окремо слід зауважити про те, що містом поширюється багато недостовірної інформації щодо будівництва сміттєпереробного заводу. На сьогодні в Україні жодного такого заводу немає. А проект його будівництва має бути регіонального, а не місцевого значення. Бо вартість його послуг для споживачів у десятки разів вища від тієї, яку маємо на сьогодні.


Одначе, аби побороти сміття, мало його правильно утилізувати й переробити – його слід менше політизувати. Бо саме брудні політтехнології завжди призводять до колапсів. Причому багато гірших, ніж сміттєвий! У цьому Україна вже не раз мала нагоду переконатися.

— Олена Литвинова