kopiika.com.ua

Реальні можливості віртуальних технологій

Переглядів: 78Коментарі: 0

«Віртуальна реальність». Із 1980-х цей термін поширився для позначення комп'ютерних систем, що дають інтерактивне стереоскопічне зображення. Згодом головним значенням стала імітація дійсності за допомогою комп'ютерних пристроїв, що діють на органи чуття.

У Білій Церкві є можливість пограти в зимові сніжки серед спекотного літа, полоскотати нерви та пройтися дахами хмарочосів, опинитися серед гри-фентезі та постріляти в страшних гоблінів з лука… При цьому ви будете відчувати повну реальність усього, що відбувається навколо вас. 
Як це стає можливим? Певно ж, тому, що розвиток наук та прогрес суттєво змінили наше життя. Адже тепер можна мандрувати, не відриваючись від гаджетів та електронних екранів. Навіть якщо у вас працюють не всі органи відчуттів, скориставшись новітніми технологіями, можна сприймати навколишній світ! 
 Про «вірта»-можливості та розвиток просунутих ідей розповідає білоцерківець Юрій Зубар, який започаткував у місті віртуальні проекти. Про що йдеться?  Про ігри та серйозні справи.
Ініціатор руху, пов’язаного з віртуальною реальністю та квест-кімнатами в місті, Юрій став першим засновником клубу віртуальної реальності в Білій Церкві:
- Хочу підтвердити, що віртуальна реальність – це не просто атракціон чи гра на кілька хвилин. Це – певна культура, платформа для майбутніх інновацій, навіть – майбутніх професій. У нас у клубі є можливість не лише познайомитися з віртуальною реальністю, але й зробити це разом із друзями. 
- Щодо професійних навичок. Як за допомогою такої реальності можна їх розвивати?
- Є популярні ігри (у них може грати і дитина, і дорослий!), де можна тренуватися на вправах реагувати на сигнали, працюючи обома руками, синхронізувати праву-ліву півкулі головного мозку (розвивати амбідекстерність). Наприклад, є подібна тренувальна програма для професійних боксерів – «box-VR». Треба робити влучні удари, тренувати влучність у прийомах боксу, комбінації ударів. 
Для зовсім маленьких є «симулятор робіт», де можна спробувати себе кухарем, офісним працівником, автомеханіком, медиком тощо. Дитина вдягає шолом – й одразу опиняється в робочій ситуації, коли може визначити на емоційному й ментальному рівні, чи підходить їй така діяльність. 
Більш професійні тренувальні програми використовуються в навчальних закладах (скажімо, для майбутніх хірургів!) Європи й Америки. Я знаю, що в Києві є кілька груп дизайнерів, які, наприклад, розробляють програми – щодо облаштування інтер’єрів приміщень. В Україні, сподіваюсь, подібні тренувальні програми почнуть набирати більшої популярності. До речі, є ігри, завдання яких – популяризувати Україну у світі. Наприклад, відеоекскурсія по містах. 
- По Білій Церкві реально зробити в найближчий час таку екскурсійну програму? 
- Сподіваюсь, що знайдуться такі програмісти, яких підтримають консультанти, оператори, фотографи. Надзвичайно цікавий ефект повного занурення в географічну обстановку. Мені, наприклад, було дуже цікаво спробувати відчути екскурсію по Чорнобилю. Уже є відмодельовані далекі міста з різних континентів – тож можна подорожувати: далека Америка, Китай, високі гірські зони, міські особливості, величні будівлі, скульптури – і все це можна роздивлятися! 
- У когось немає матеріальних можливостей мандрувати, а в когось – фізичних… І віртуальні мандрівки людям з окремими вадами тіла також зможуть допомогти.
- Звичайно, це стає більш доступним. Більш того, я цікавився можливостями віртуальної реальності у світі – бачив, що існують фітнес-програми, які дозволяють людині віртуально бігти вулицями Парижа, Берліна, Нью-Йорка, а не просто – по біговій стрічці чи велотреку. 
Для людей, які мають фізичні обмеження, можна підбирати віртуальні заняття. Скажімо, у грі «Політ орла» можна просто повертати голову – спостерігати за всім з висоти, отримувати величезний заряд емоцій. 
- Що ж для Вас – «віртуальна реальність»?
- По суті – це інструмент для розширення кругозору, людських можливостей. Є таке поняття, як емоційне вигорання. Людина інколи «замилює око» людьми, які постійно навколо, обставинами. Тому не може самостійно «перезавантажитися». Вона втрачає смак життя. Крім того, формат віртуальної реальності дозволяє боротися зі страхами. 
Колись на семінарі, присвяченому цій темі, я дав можливість учасникам відчути певні види страхів, і навіть гарно поборотися з ними. Й обґрунтовані страхи (де працюють почуття самозбереження), і певні види фобій (необґрунтовані страхи) – у критичній ситуації можуть заблокувати волю людини, кинути в паніку. Тож варто пройти «віртуальне випробування», спробувати долати певні види страхів, і – відкривати в собі нові резерви, нові сили для повноцінного життя. Адже людина часто боїться жити й ризикувати. І це реально стало для деяких учасників нашого віртуального експерименту поштовхом для нових сміливих кроків у житті.
- Це серйозне заняття для психологів.
- Саме так. Я вже почав розробляти проекти, які враховують залучення психологів. Зокрема, для реабілітації учасників бойових дій. Інколи життєво необхідно – переключення уваги людини з якогось «нездорового зосередження на думці». За допомогою віртуальної реальності можна знайти підходи, як поступово зменшувати напругу пережитого. А також подарувати нові яскраві емоції. Одним через «квест-кімнати», іншим – через «ігрові стрілялки». 
Саме спеціалісти мають визначати, як саме необхідно діяти, як використати можливості віртуальної реальності. Тож для учасників бойових дій двері нашого клубу відкриті: вони приходять, тут спілкуються, безкоштовно знайомляться з віртуальною реальністю. 
Це той мінімум, який я можу сьогодні надати – як вдячність за те, що ці воїни нас захищали й захищають. Як журналіст-оператор, я часто висвітлював цю воєнну тему, побував у різних куточках України. 
- Які ще плани, соціальні проекти?
- Ми наразі розробляємо програму заходів, адаптаційного напряму – для людей із фізичними вадами. Це можуть бути різноманітні турніри: віртуальної реальності, ігри на PlayStation (наприклад, танцювальні ігри – для людей із вадами слуху). Тож запрошуємо до співпраці представників організацій та центрів реабілітації людей з обмеженими можливостями.
Варто зазначити, що ігри віртуальної реальності – корисні, захоплюючі, при цьому не можуть викликати залежності (як, скажімо, азартні ігри). Адже тут присутній фактор утоми: людина не зможе надмірно довго виконувати фізичні рухи, активні завдання програми, рухи тощо.
Як зізнається Юрій Зубар, він продовжує досліджувати нові ігри, нові технології та можливості. Пропонує любителям віртуальної реальності з Білої Церкви об’єднатися та взяти участь у турнірних змаганнях між містами з будь-яких точок планети.                                                                        — Наталія Вереснева