kopiika.com.ua

Соромно!

Переглядів: 170Коментарі: 0

Соромно буває не лише тим, у «кого видно». Минулого тижня мені було соромно. Соромно за місто, за жителів, за себе як одного із цих жителів. 

Якщо коротко, то в ніч із 16 на 17 серпня в Білій Церкві сталася ну просто жахлива ситуація – зловмисна  група «охренілих» від безкарності осіб розгромила місце будівництва храму Української греко-католицької церкви. Інцидент стався на вулиці Героїв Чорнобиля (масив Піщаний). 

Наразі пошлемося на слова очевидця подій Олександра: «Побачили жахливу лють та ненависть невідомих людей, які нищили власність громади. Агресивні люди чинили розгром на ділянці майбутнього храму, вигукували лайливі слова, погрози та організовано руйнували все, що там було». Щоб без недомовок, очевидець натякає на причетність до погрому законного будівництва – підкреслюю, що абсолютно  законного – так званих московськоправославних активістів. 

У  мережу потрапило фото нібито одного з погромників, якого, щоправда, одразу взялися захищати одновірці: мовляв, як ви смієте звинувачувати багатодітного батька! 

Невже нікому не спадає на думку, що багатодітність не звільняє від кримінальної чи адміністративної відповідальності за протиправне пошкодження чужого майна? До речі, викликає подив сам об’єкт агресії. Очевидно ж, що греко-католицька громада не складає конкуренції місцевим православним. І ще довго-довго не складатиме, відтак, можливо, нищили не за релігійну ідентифікацію, а за україноцентричність УГКЦ? 

Тоді це не просто ксенофобія, а політичний злочин, направлений проти української державності. Тоді саме час долучитися СБУ. Комусь долучитися все одно доведеться, адже скандал набув широкого розголосу, тож обурення виплеснулося за межі не лише міста, але й країни.  Наразі вже висловили свою нетерпиму позицію до проявів релігійної  дискримінації в Білій Церкві голова УГКЦ Блаженнійший Святослав Шевчук, інші архіпастирі УГКЦ та правозахисники різних регіонів України. 

Хто за це нестиме відповідальність, мають розібратися правоохоронні органи. Для цього Канцелярія Київської архієпархії УГКЦ направила відповідні звернення до Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана, Голови РНБО Олександра Турчинова, міністра внутрішніх справ України Арсена Авакова, міністра культури Євгена Нищука, до Генерального прокурора України Юрія Луценка, Голови СБУ Василя Грицака й голови Київської обласної адміністрації Олександра Горгана. Також поскаржилися Апостольському Нунцію в Україні Клаудіо Ґуджеротті, у Раду Єпископських Конференцій Європи та інші європейські інституції. 

Звісно, тепер місто під пильним оком світової спільноти, до того ж у дуже неприємному й ганебному ракурсі. 

Наостанок додам, так би мовити, від себе: мені дуже не подобається діяльність УПЦ МП на всій території України. Також мені не подобаються деякі жителі масиву Піщаного. Ну от просто не подобаються – і крапка. Що ж тепер – брати в руки бейсбольну биту та йти громити промосковські релігійні споруди чи трощити квартири невгодних мені містян? Не можна? А чому ж мені не можна, а іншим можна? Це ж якось дивно. 

І ще одне наостанок: не всі так звані православні «з’їхали з котушок» у своєму прагненні «не пущать» і «задавить».  Знайомий вірянин УПЦ МП конфіденційно повідомив, мовляв, якщо в цьому брали участь представники московсько православної спільноти, то це зовсім «швах» і їм немає жодного виправдання. На думку знайомого, такі дії й таке людиноненависницьке ставлення до іновірців підпадають під дуже невтішне означення – «православний фашизм». Не знаю, як вам, а мені за нас соромно.

Олександр Виговський