kopiika.com.ua

Святійший розповів, як обиратимуть голову автокефальної церкви

Переглядів: 122Коментарі: 0

На тлі всіх скандалів та інсинуацій навколо довгоочікуваного томосу від Вселенського патріарха, громадськість переймається слушним запитанням: а хто ж стане головою, чи то пак патріархом, новоутвореної Української православної церкви?

Нещодавно глава Української православної церкви Київського патріархату Філарет розповів в інтерв’ю пропрезидентському «5-му каналу» про процедуру отримання від Вселенського патріархату томосу про автокефалію українськими православними. За словами Філарета, предстоятеля єдиної Української помісної церкви буде обрано на Об’єднавчому соборі, який відбудеться, щойно Константинополь ухвалить рішення про надання Україні автокефалії. «Глава Української церкви буде обраний на Соборі об’єднавчому, а Собор об’єднавчий буде складатися з архієреїв Київського патріархату – це 41 архієрей, 12 архієреїв Автокефальної церкви (УАПЦ –?????????), 10 архієреїв Московського патріархату», – прогнозує Філарет.

Крім того, у вищеозначеному інтерв’ю глава УПЦ КП нагадав, що саме Московська церква, бо Росії тоді ще не існувало в природі, у свій час відокремилася від Київської митрополії, що була канонічною територією Вселенського патріархату. Документи, які має Вселенський патріархат, розвінчують кремлівський міф, нібито Українська православна церква походить від Російської.

За словами Святійшого Філарета, насправді все навпаки: саме Київ, із церковного погляду, є материнською церквою для Москви. «Російська церква відокремилася від Київської митрополії, а Київська митрополія була в складі Константинопольського патріархату. Тобто виходить, що ми, Українська церква, є дочірньою церквою Константинопольського патріархату, а Російська церква є дочірньою церквою – дочкою , а не матір’ю – Української церкви», – повідомив Філарет.

Процес іде

 Останнім часом Константинопольський патріархат, або по-іншому Вселенський патріархат, активно готується надати томос (церковний указ) про канонічну автокефалію для єдиної помісної Української православної церкви, яка має бути ось-ось створена. У таку церкву, як вважають, мають об’єднатися нинішні УПЦ КП, УАПЦ і частина УПЦ (МП), що підтримує ідею незалежності української церкви від Москви, але чекає на канонічне затвердження незалежності на найвищому рівні. 

У православному світі за традицією саме Вселенський патріархат має виняткове повноваження визнавати автокефалію нових помісних церков. Вселенський патріарх Варфоломій уже заявляв, що процес, який веде до визнання помісної Української церкви, є незворотнм. Москва, а також підпорядкована їй верхівка УПЦ (МП), виступають проти й  висловлюють претензії на Україну як на «свою канонічну територію». На це Вселенський патріархат оприлюднив добірку історичних документів, які заперечують московські претензії.

Трохи церковної історії

Сама Російська православна церква існувала як неканонічна протягом 141 року – після самочинного виходу з підпорядкування Вселенському патріархатові 1448 року, коли вона вигнала канонічно призначеного митрополита й поставила свого власного, й аж до 1589-го, коли Вселенський патріарх Єремія II був фактично примусом доведений до визнання канонічної автокефалії Російської церкви і створення Московського патріархату. 

У 1686 році Вселенський патріарх Діонісій IV і Собор архієреїв у Константинополі видали томос (грамоту) про передачу Київської митрополії, що була частиною Константинопольського патріархату, у підпорядкування Московському патріархатові. Це відбулося завдяки, з одного боку, безпрецедентному тискові, а з іншого, – щедрим дарам з боку Москви. Щоправда, уже за кілька тижнів синод Вселенського патріархату за цей акт мздоїмства-«симонії» усунув Діонісія IV з патріаршого престолу.  Відтоді у Вселенському патріархаті вже не раз говорили про порушення канонічного порядку під час подій 1686 року, наголошуючи, що тоді йшлося про перепідпорядкування адміністративне, але зі збереженням Київської митрополії у складі канонічної території Вселенського патріархату. Той факт, що Київська митрополія фактично опинилася у складі Російської церкви, у  Константинополі днями розцінили так: «Московський патріархат порушив правила патріаршого й синодального акта Вселенського патріархату 1686 року, і ці порушення Вселенський патріархат через важкі умови, в яких він діяв, був вимушений терпіти й мовчати, але ніколи не забув і не простив». Наразі історія набуває свого продовження. Чекаємо подальшого розвитку.

Підготував О. Виговський