kopiika.com.ua

Туристичні випробування літнього відпочинку

Переглядів: 98Коментарі: 0
Прямий та ткацький вузли, брамшкотовий та академічний, грейпвайн, а також «провідник вісімка» та звичайний «провідник», а ще – король-«булінь»… Загадкові назви з туристичної сфери – це назви вузлів, які дозволяють закріпити туриста або тимчасово (під час проходження туристичної траси) або, як-то кажуть, «намертво» закріпити до твердої опори (скажімо, до дерева) під час шквалистого вітру. Останнім часом такі уміння, коли зненацька здіймається великий вітер та приводить за собою негоду,  стають для білоцерківської місцевості доволі актуальними!
Знання, отримані на заняттях туристичних гуртків щодо природи, пересування по лісу та човном по воді, читання карт і проходження складними маршрутами (та й просто – навчитися, як не впасти та акуратно пройти вздовж схилу на слизькій дощовій, а ще й, бува, глиняній стежині), – це практичні уроки життя та вміння правильного поводження серед живої природи. 
І дітям, без сумнівів, усе це цікаво, тим паче під час літніх канікул, коли завершилися шкільні заняття й можна відпочити від вправ математичних та… перейти до вправ фізичних. Тому для дітей, які бажають активного відпочинку серед природи, у наметах, проходячи маршрути, які заздалегідь прокладені на карті, заняття із туризму стають у нагоді.
Гарно й корисно відпочити допомагають білоцерківським школярам спеціалісти з краєзнавства та туристичної сфери. Тим паче, продовжують свою роботу пришкільні табори й частина занять – це саме практичні заняття на природі, пов’язані з туризмом.
За словами Оксани Склярської, голови Білоцерківської міської федерації туризму, досвідчені фахівці, представники цього напряму, займаються зі школярами, періодично проводять для них майстер-класи зі спортивного туризму.
«Яскравий приклад – наша багаторічна співпраця з громадською організацією «Рада матерів та дружин учасників АТО». І ось, приміром, цього року вони організували активний відпочинок для дітей прифронтової Авдіївки Донецької області.  Тож у травні близько 50 дітей разом з учителями приїхали на Білоцерківщину. Тоді наші інструктори провели для них майстер-клас, а по закінченні – ще й організували туристичні змагання!
А нещодавно, на запрошення міського управління освіти Білої Церкви, до нас у регіон прибули 30 дітей з викладачами з Попасної Луганської області. І цього разу туристичні намети розкладали на Острові дитинства. Минулого тижня робота з дітьми пройшла – «на ура»!».
Дійсно, на Острові дитинства, на узбережжі колоритної річки Рось, діти провели свій день із користю: добре відпочили, дізналися багато нового, а крім туристичних майстер-класів та практичних вправ, вони із захватом варили на вогнищі смачний борщ. Загалом діти з Попасної були в Білій Церкві близько двох тижнів. І, як потім зізнавалися, найбільше вражень і емоцій вони отримали якраз під час спілкування на туристичних заняттях. 
«Ми раді, що хоча б на такий короткий час, але діти мали змогу відволіктись від війни. Адже саме в той час поблизу їхніх домівок були обстріли – про це інструктори чули з їхніх розмов по мобільних телефонах, від чого сумно ставало і діткам і дорослим – із болем розповідає пані Оксана Склярська. – Сподіваємося, що такий відпочинок на острові серед природи та завдяки різним туристичним заняттям дозволить їм трохи відволіктися від переживань і зануритись у справжнє безтурботне дитинство, яке в них і має бути!»
Прекрасно за цей час із дітками-гостями спілкувалися білоцерківські діти-туристи, і за короткий час вони стали хорошими друзями. Як із захватом розповідали самі діти, найбільше за все їм сподобались запливи і вправи на катамаранах: на них вони активно практикувалися на озері Острова дитинства.
Продовжують свій відпочинок у пришкільних таборах учні Білої Церкви: вихованці пришкільного табору БНВО «ЗОШ 15-ДЮСОК» спритно долали нескладну дистанцію й установлювали намети; крім того, свої вміння та навички вдосконалювали вихованці спортивного ліцею, а також інші діти з літніх таборів.
Важливий аспект у вихованні – справжнє пізнання людиною сучасного  навколишнього середовища. Якщо говорити про глобальні речі, то раніше людині важливо було вижити серед дикої природи та прогодувати дітей, щоб відбулося виживання роду, а сьогодні питання ставиться таким чином: важливо виховувати нове покоління, яке з увагою й турботою ставиться до природи, що стає запорукою, у свою чергу, гармонійного зростання в навколишній природі майбутніх поколінь. 
Тож саме на туристичних уроках спілкування із живою природою, під час практичних занять у лісі, біля зелених масивів та на річках – народжується те справжнє розуміння спільного гармонійного проживання на планеті.   
Наталія Вереснева