kopiika.com.ua

«Воїни боронять свою українську землю, щоб своєю вона й залишалась»

Переглядів: 102Коментарі: 0

День добровольця в Україні. Непрофесійне свято справжніх героїв. Це свято саме тих, хто за власною волею пішов захищати свою країну. Так, свято наче непрофесіональне, але поваги до цих людей від того не меншає, а інколи навіть більшає! Адже не можливо не поважати людей, які без надмірних міркувань вважають своїм громадянським обов’язком стати на захист Батьківщини у складні часи. 

Ми поважаємо тих, хто з перших загроз та натиску на студентів на Майдані виступив на їхній захист, щохвилини ризикуючи потрапити під удари «беркутівських» дубинок, а потім – швидко прийняв рішення захищати цілісність України на Сході. І серед тих, хто спочатку був волонтером, виявилося багато справжніх чоловіків та надзвичайно чуйних жінок, які згодом стали в добровольчі лави.
 
У Білоцерківському НВО «Звитяга» (розташоване в мікрорайоні Гайок) саме 14 березня відбувся захід із нагоди Дня добровольця, який відзначається в Україні з 2017 року. Як відомо, у військовому конфлікті на сході України взяло участь близько чотирьох десятків добровольчих батальйонів. На жаль, за період військових дій більше десятка білоцерківців віддало своє життя під час конфлікту в зоні АТО (на той час). 
 
В актовому залі навчально-виховного закладу 14 березня був організований захід-спогад, під час якого учні подивилися документальні кадри з подій кількарічної давнини. На екрані промайнули зображення українських воїнів, зокрема з добровольчих формувань. Тож із перших хвилин заходу вихованці «Звитяги» з пошаною завмерли, стоячи під час трагічної хвилини мовчання на честь загиблих українських воїнів та слухаючи пісенні рядки тепер уже символічно сумної пісні «Плине кача».
 
На заході, присвяченому Дню добровольця, були присутні кілька десятків учнів зі шкіл Білої Церкви, які проходять навчання основам військової справи.
 
На цю зустріч були запрошені також й особливі гості: старший лейтенант запасу Сергій Кузьменко (із позивним «Душман», колишній афганець), а також доброволець Андрій Шараєнко, який у результаті поранення під час військових дій залишився без руки.
Гості були надзвичайно небагатослівними, але кожне слово в тиші актового залу потрапляло в душі юних вихованців «Звитяги».  Як стало зрозуміло під час розповіді, Сергій Кузьменко – «кіборг», він був учасником подій у Донецькому аеропорту, згодом звільнився в запас. Наразі знову захищає спокій українського народу, тепер вже в лавах правоохоронців. Має трьох синів.
 
Також дуже коротко розповідав про себе й пан Андрій, який воював під Горлівкою у 2015 році, пояснивши, що він не міг не піти захищати цю землю: «Усе просто. Це ж моя Батьківщина».
 
Як наголосив учитель предмета «Захист Вітчизни» підполковник запасу Володимир Карватов, який і провів зустріч запрошених військових добровольців із юними вихованцями, ця небагатослівність – варта дорогого: «Тиша на фронті часто важливіша зайвих слів. Щоб чутно було дихання товариша поруч, і звук патрона в патроннику, і кроки – свої, та й чужі… Учора і сьогодні без зайвих слів воїни боронять СВОЮ українську землю, щоб своєю вона й залишалась!».
 
Оплесками та щирими словами подяки висловили шану й захоплення подвигом добровольців учні білоцерківських шкіл, а після урочистостей із задоволенням зробили спільне фото.
 
Начальник Центру військово-патріотичного виховання допризовної підготовки «Звитяга» Ірина Дунаєва акцентувала, що добровольці – надзвичайні люди: «Серед українських добровольців були люди різних професій. І в тому числі – професійні військові, які у 2014-му році добровільно пішли навіть на нижчі посади (водіями танків, механіками); вони були там, де в той важливий момент вимагала ситуація, коли не вистачало потрібних спеціалістів… 
 
До речі, наш Центр підписав меморандум  про співпрацю з 5-м окремим добровольчим батальйоном ДУК. Тож уже не вперше наші діти проходять на так званій «третій лінії оборони» при допомозі та підтримці військових справжній військовий вишкіл. З ними займаються патріотично налаштовані добровольці. 
 
Як показує практика, випускники «Звитяги» – стовідсотковий  військовий резерв нашої країни. Уже не один раз вони демонстрували майстерність, вправність у військовій підготовці – перед учасниками-ветеранами АТО, перед військовими Нацгвардії. І на даний час у наших вихованців відбуваються військові збори. Бачимо, що в хлопців надзвичайно велика мотивація під час вишколу та підготовки. 
 
Звичайно, ми не готуємо наших випускників до війни, адже ми сподіваємося на те, що всі ми житимемо в мирі. Але при цьому Україні необхідний міцний резерв. Значна частина з нашої підготовленої молоді вступає в лави МНС, правоохоронців».
 
Варто сказати, що про добровольців пані Ірина знає не з чуток: її син Кирило з перших днів протистояння на сході України став у добровольчі лави, був водієм-механіком танка. Як, власне, непросто склалася доля всієї родини, адже вони жили в Криму, але під час анексії були вимушені залишити свою оселю, півострів та переїхати до Білої Церкви, де й розпочали нове життя.
 
Напевно, сьогодні, завтра й ще через багато років важливим для цих людей, які добровільно пішли захищати Україну, буде розуміння, що все це зроблено недаремно. Адже їхній приклад – важливий для учнів «Звитяги», для молоді, яка сьогодні вже розуміє, що в сучасному світі поряд з ними живуть такі прості, звичайні, «не-книжкові» люди, які роблять героїчні вчинки, абсолютно не вважаючи їх такими! Тож цей душевний поклик знай-де відгук у щирих українських серцях, знайде розуміння, підтримку та повагу. 
Наталія Вереснева