kopiika.com.ua

Замість визнання, поваги та любові – стусани й побої

Переглядів: 190Коментарі: 0

Буває, жінка, навіть досить розумна, починаючи аналізувати свої дії після сварки та побиття своїм чоловіком, починає розмірковувати, що, можливо, варто було б промовчати, стриматися або просто… вправно ухилятися від ударів чоловіка.

Практикуючий психолог Євгенія Тернова має на це стійку думку професіонала: «Нічого такого не здатна сказати чи зробити жінка, аби «заслужити» фізичне покарання!»

Важливо знати: нещодавно прийнято Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», який почав діяти з початку 2018 року.

Євгенія Тернова, психолог мобільної бригади соціальної психологічної допомоги, розповіла, що випадки в жінок, які піддаються або тортурам, або психологічному тиску, бувають різноманітні.  Бригада почала працювати з листопада 2017-го року. У бригаді працюють два психологи й соціальний працівник.

«Мобільна бригада, яка працює в Білій Церкві та Білоцерківському районі, була створена саме для того, щоб працювати з людьми, які перенесли насильство, – інформує пані Євгенія. – Мається на увазі гендерне насильство й насильство в сім’ї. Розрізняють психологічне, економічне, сексуальне й фізичне насильство. Наразі важливо знати, що прийнятий так званий «Закон про насильство». Варто придивитися й вивчити його. 

У чому наша специфіка? Це наша мобільність. У нас є робочі телефони, які розповсюджуються (063-624 87 15, 066-108 94 92). За короткий час ми реагуємо на дзвінок, який надвйшов за цим номером. Якщо насильство стосується дітей, то ми маємо повідомити у відповідні служби (скажімо, до служби у справах дітей) – за певним протоколом, за яким ми діємо. 

Можу сказати, що в більшості випадків ми працюємо конфіденційно, якщо немає ран (відкритих, колото-різаних, стріляних, загроз життю тощо). 

Ми можемо навіть виїжджати до постраждалих додому, за необхідністю. Звичайно, ми не поліція – не можемо приїжджати на «місце злочину», як-то кажуть. Але можемо приїхати й викликати поліцію, якщо вже виникла гостра ситуація. Інколи ми кооперуємося із соціальними службами, якщо вони передають нам інформацію про випадки. 

Наш соціальний працівник надає інформацію соціального характеру. Хочу сказати, що, буває, нам дзвонять, тому що просто не знають, куди саме звернутися. 

Як не дивно, але дуже часто жінки НЕ розуміють, що це НЕ нормально. Добре, що в новому законі більш досконало прописані види насильства».

Жінкам важливо розуміти, де саме починається ця «не-норма», де бере початок насильство. 

Але, як стверджує психолог Євгенія Тернова, не може статися нічого такого, щоб жінка заслужила фізичне покарання! 

«Чоловік може образитися й навіть ображати вас. Може, кінець кінцем,  розвернутися й піти… Але не має ніякого права вас бити!

Хочу наголосити: наразі в законі вже прописано, що жінка не може забрати заяву, написану на кривдника до поліції, тобто якщо її вмовляє чоловік – забрати на нього заяву (як-то часто було раніше по 10 – 15 років!). 

У новому законі також прописані статті щодо такого поняття, як заборонений припис та тимчасове обмеження. Заборонений припис – це тимчасове обмеження, щоб розірвати ті оманливі «кола примирення». Від 3 до 10 днів правоохоронні органи можуть заборонити чоловікові з’являтися вдома, навіть якщо це його житло. За цей строк жінка вирішує: куди і як саме переїхати чи то оформити ще один припис – про ненаближення чоловіка на більш довгий строк. Коли вона не бачить його й не чує погроз, то може прийняти важливе для себе і своїх дітей рішення.

Отже, наша робота частіше за все полягає в  консультуванні. Можемо виїхати до родини. Якщо жінки вмотивовані, то вони самі приходять до нас і ми працюємо. Наші функції наступні: надати інформацію, підтримати й  направити до необхідного спеціаліста. 

Причому наша психологічна служба безоплатна – у рамках 3-10 зустрічей. А наша локація офіційна,  тож є приміщення в Білій Церкві в рамках співпраці при Центрі соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді (за адресою: Олександрійський бульвар, 113)».

Наталія Вереснева