kopiika.com.ua

Зимова казка «Олександрії»

Переглядів: 145Коментарі: 0

Хто вже встиг цими чудовими сніжними днями побувати в білоцерківському дендропарку «Олександрія», той зрозуміє, що інакше як казковою прогулянку засніженими стежинами парку з навислими гілками дерев складно й назвати. Дійсно, відчуваєш себе неначе герой фантастичної казки, що блукає серед алмазних скарбів. І захоплення виривається щосекунди вигуками щастя та позитивними емоціями. Звичайно, улітку парк захоплює не менше, просто зараз… дуже хочеться ще й різдвяних чудес!

Про те, як на сьогоднішній день оберігають цю красу від вандалів, чим відрізняється цьогорічний період від минулих та які плани на наступний рік, – це теми для розмови з керівником денропарку «Олександрія» – т.в.о. директора Наталією  Бойко, кандидатом біологічних наук, завідувачем лабораторії насінництва парку НАНУ.

- Попереду новорічний період. Яким є Ваше особисте ставлення до ялинкової теми: «жива» ялинка вдома чи пластикова?

-  Уже багато років у мене особисто так не стоїть питання: я живу не зрізаю, не купую, хіба що невеличку гілочку для запаху!.. Загалом, питання неоднозначне. У Європі, в Америці, наприклад, існує спеціальна програма під Новий рік на такі цілі, розвинена велика індустрія – вирощуються чи пересаджуються рослини. У нас же, на жаль, можуть зрізатися не призначені для цього ще молоді сосни чи ялинки – лише для свята… Шкода. 

- Чи є у вас ялинки на продаж і чи посилюється охорона на період свят?

- У нас в парку є розсадний матеріал для продажу. Є й такі, які можна купити в контейнери, а потім весною висадити на присадибну ділянку. Ми не вивозимо деревця на продаж на ярмарки, але мешканці знають, тому дехто приїздить сюди, щоб викупити ялинки за доволі помірними цінами. Про це можна дізнатися в адміністрації парку. 

Ялинові насадження (у тому числі хвойні насадження коніферетум, якими милуються небайдужі висаджувачі) – ми неодмінно охороняємо. Робимо графік чергувань – із наявних працівників. Це крім офіційної охорони.

- Якщо говорити про підсумки року 2018-го, то як на його хід вплинула вагома дата 230-річчя парку?

- Хочу наголосити, що навіть у Європі небагато таких парків, які можуть похвалитися таким довгим віком. Для нашого парку умовно встановлена дата його закладення графинею Браницькою-Енгельгардт – 1739 рік. Але це питання вивчається: можливо, і раніше. Так само – питання з площею: на сьогодні площа – 400 га, але в часи графів до складу парку входили всі урочища поряд. 

Важливо, що сьогодні на території України збереглися, крім нашого, лише два академічних парки: Тростянецький та  «Софіївка». Наш парк, звичайно, перлина не лише України, але й Східної Європи, а крім того, у нас величезна наукова складова, ми входимо до складу відділення загальної біології, тож генофонд  деревних, трав’янистих, чагарникових рослин є національним надбанням Академії наук України. Намагаємося гармонійно поєднувати розвиток туристичної галузі та наукові дослідження. 

- Які головні наукові теми у вас на часі?

- Серед важливих тем з перспективою на майбутні 5 років: вивчати змінювання рослин в умовах зміни клімату. Думаю, що для більшості не секрет, що наш звичний клімат змінюється: за останні 10 років він став більш сухим, континентальним. Тож, повертаючись до теми ялинок, скажу, що в  нашому кліматі вони починають висихати (через короїда). І це проблема всієї Північної півкулі: відходять одні рослини – приходять інші. 

Інша наша «прикладна» тема: «Танцювальний павільйон». Проект уже давно був готовий, тож віднайшли кошти та побудували цю споруду часів Браницьких. А також важливим є те, що саме цього року ми завершили трирічну тему «Відновлення балок» (Західна, Східна, Центральна). Там також були архітектурні споруди, зокрема  Чортів міст, Шолом Багратіона, неподалік знаходився Гетьманський павільйон, у якому жив Ксаверій Браницький. 

На жаль, із часом відбуваються зсуви грунту – і балки руйнуються. Тож ми висадили більше 5 тисяч кущів ялівцю, спіреї, смородини з розгалуженою кореневою системою. Сподіваємося, що шанувальники санчат та влітку велосипедів не зруйнують ці рослини. А в планах у нас роботи неподалік від павільйону «Ротонди» – так  званий «Дружній сад», цікаве історичне місце.

- Якими рослинами ви особ-ливо пишаєтеся?

- Тут дійсно зростали від початку надзвичайні, екзотичні рослини – з Європи, Америки. За документальними відомостями, графиня Олександра Браницька казала: «Я саджати люблю більше, ніж будувати!» Цікаво, що деякі породи дерев, рослин поширилися на територію України саме з територій парку. Ми пишаємося групою раритетних дерев: сосною Веймутова (на галявині – росте дерево 150 років), тюльпановим деревом  (ми навчилися його розмножувати з насіння), багатьма хвойними екзотами, акаціями тощо. На окремій території, «Сад Мур», ми відродили низку фруктових дерев. 

- Скільки відвідувачів у вас було цього року? Чи не зросте плата за вхід?

- Цього року в нас було приблизно 150 тисяч відвідувачів. Проводимо різні заходи – за цей рік було проведено 60 заходів. Спільно з громадськими організаціями провели Дні здоров’я, спортивні заходи, захід «Шпора-фест» у Голендерні, фестиваль хорової музики. У рамках чудової співпраці із ГО «Біла Церква туристична» у парку відбулися фестиваль повітряних куль «Олександрійська феєрія», а також «Дні польської культури». 

Плануємо продовжувати активну співпрацю з Агенцією стратегічного розвитку Білої Церкви. До речі, у планах у нас – проведення «Днів французької культури». У порівнянні з іншими національними парками (Умань, Київ) плата в нас удвічі менша – 25 грн, студенти сплачують 10 грн, пенсіонери – 2 грн, а пільговики заходять безкоштовно (учасники АТО, ліквідатори тощо). У рамках соціальних заходів багато учасників проходили до парку безкоштовно. Піднімати ціну на вхід до парку ми найближчим часом  не будемо. Усі ці проекти, плани, події – наче подарунки на фантастичні ювілейні дати Академії наук України: крім 230-річчя дендропарку «Олександрія», 100 років виповнилося самій Академії, а також її президентові – Борису Патону. 

Сподіваємося, що скоро завершаться військові дії, наша українська держава зміцнішає й мирним науковим питанням буде приділятися більше уваги. Бажаю всім білоцерківцям і гостям прекрасних хвилин на теренах парку. Ми хочемо, щоб усі відвідувачі із шаною ставилися до парку, до його принад ще й з огляду на його поважний 230-річний вік.