kopiika.com.ua

Зірка пам’яті - жертвам Голокосту

Переглядів: 84Коментарі: 0

Пам’ятник, який урочисто відкрили нещодавно в центрі Білої Церкви – Меморіал пам’яті жертвам голокосту та Праведникам народів світу. 

…Кам’яна Зірка Давида, що кількома кінцівками вгрузла в землю. Наче людські долі, що так і не відбулися в реальному житті. Наче рослини, які ледь прокинулися, але не встигли зрости, тож не дали ані квітів, ані плодів. Наче ті світи, що не встигли розвинутися, ледь зародившись… Тож невипадково на бетонній стіні Меморіалу поряд із відбитками маленьких дитячих долоньок написані гіркі та мудрі слова: «Кожен, хто нищить душу одну, нищить цілий світ. Кожен, хто рятує душу одну, рятує весь світ».
У Білій Церкві ще живі свідки страшних подій, коли влітку 1941 року в Білій Церкві почався окупаційний період. Протягом окупації в місті нацистами були розстріляні від 4,5 до 7 тисяч осіб єврейської національності. Кілька джерел свідчить, що в серпні 41-го німецькі окупанти розстріляли більше 90 єврейських дітей віком від кількох місяців до 7 років. 
Ініціатори створення Меморіалу кажуть, що вибір місця для розташування цього пам’ятного знака був не випадковим. Тому що перші розстріли дітей відбувалися саме на Торговій площі, приблизно на цьому ж  місці, де й засновано Меморіал.
Під час урочистого відкриття Меморіалу 27 серпня хвилини урочистості змінювалися хвилинами скорботи та жалю за втраченими дитячими життями, що стали безневинними жертвами. Серед присутніх на заході були представники багатьох громадських організацій, зокрема єврейських громад України, Ізраїлю, Нідердандів, США, Німеччини, а також, звичайно, представники місцевої та регіональної адміністрацій.
Голова Київської обласної державної адміністрації Михайло Бно-Айріян наголосив на важливості створення такого Меморіалу: «Убивство людини – це завжди злочин, а вбивство дитини – це злочин у вищому ступені, адже коли вбивають дитину – вбивають майбутнє… Ми живемо майбутнім, але сьогодні – ніщо не забуто й ніхто не забутий. Окрема подяка – Праведникам світу, які, ризикуючи своїм життям, рятували дітей єврейської національності, переписували їхні прізвища, фактично даючи цим дітям майбутнє… 
Пропоную хвилиною мовчання вшанувати пам'ять також і тих, хто сьогодні дає нам можливість стояти тут під мирним небом». 
Пам’ять жертв голокосту вшанували хвилиною мовчання. Після трагічних звуків метроному, що відміряв хвилину мовчання, радник білоцерківського міського голови Микола Антонюк звернув увагу присутніх на символічність подій, адже в перший день вересня цього року виповнюється 80 років від початку Другої світової війни. 
«За ці роки виросло вже чотири покоління. Сьогодні дуже важливий такий пам’ятник – як нагадування, щоб такий жах не повторився… Самопожертва представників білоцерківської громади заради рятування єврейського населення – це вершини людяності, яка має культивуватися та передаватися з покоління в покоління… Нехай це місце стане священним нагадуванням для багатьох поколінь!» – закликав радник міського голови.

«Шокуюча тиша журби…»

Із пронизливими промовами до присутніх звернулися Другий секретар Посольства Ізраїлю в Україні Павло Левін-Бренер, головний Рабин України і Києва Моше Реувен Асман, пастор Йоханнес Цинк (Німеччина). 
«Жодні слова не передадуть цього емоційного напруження та горя. Хіба що – шокуюча тиша… Так, пройшло вже 80 років. Але важливо й сьогодні вшанувати пам’ять убитих дітей», – емоційно наголошував головний Рабин Нідерландів Біньямін Якобс. Щирі слова молитви «кадіш» звучали в центрі міста Біла Церква – задля душ померлих, задля миру в країнах, де сьогодні звучать постріли.
Кілька моментів стали для присутніх найбільш вражаючими. Багато людей з Німеччини зізнається, що до цих пір вони несуть на своїх плечах важкий гріх своїх батьків – убивство мільйонів людей під час Другої світової війни. Тож, коли під час слів покаяння перед єврейським та українським народами німецький пастор Йоханнес Цинк разом із перекладачкою стали перед всіма присутніми на коліна, стримати сльози було майже неможливо…
Не менш вражаючими були слова врятованого з гето у Вільнюсі Георгія Шершнєвського, який наразі живе в США: «Багато з вас бачило фото маленького єврейського хлопчика в короткому пальтечку з піднятими руками – «здаюся!»… У чому була його вина? У чому був винний я, коли 5-місячним потрапив із моїми батьками в гето? Тільки в тому, що – єврей?!.. У Литві було знищено 95% єврейської громади!.. Яким дивом я опинився у тих 5%?..»
Із великим хвилюванням згадала історію створення Меморіалу жертвам голокосту та Праведникам народів світу в Білій Церкві виконавчий директор Білоцерківської єврейської громади «Міцва» Нателла Андрющенко. Вона нагадала про створений рік тому фільм «Шоа. Розстріляне дитинство», який і позначив початок меморіального проекту. Пані Нателла висловила вдячність меру та депутатам міста за підтримку ідеї щодо створення пам’ятного знака. А також акцентувала, що Меморіал був побудований на благодійні кошти громадян із різних країн світу. 
Вона відзначила партнерів, друзів проекту; вручила подяки депутатам Київської облради, історикам 
(Є. Чернецькому, С. Бурлаці), архітекторам (автор проекту – М. Бублій), будівельникам, представникам білоцерківських родин, членам міжнародних організацій – за суттєвий внесок у реалізацію проекту, за людяність та чуйність. Зокрема, основні меценати проекту – представник міжнародної організації «Christians for Israel Internstional» Роже Ван Орт (Нідерланди), а також керівники організації «Remember Us» Ігор та Юлія Корсунські (Бостон, США). Нателла Андрющенко наголосила, що попереду – створення музею єврейської громади. 

«Ми пам’ятаємо, щоб жити»  

На урочистостях були представники єврейських родин, які були врятовані під час голокосту в Білій Церкві, а також – родин Праведників народів світу. Присутніми були й представники різних релігійних громад. Від Білоцерківської Ради Церков предстоятель Української греко-католицької парафії отець Євген зачитав імена Праведників народів світу, що походили з Білої Церкви та чиї імена назавжди викарбувані на кам’яних стінах Меморіалу: Гурбич Олена, Костюшко Марія, Костюшко Олександр, Костюшко Петро, Кравченко Микола, Навроцький Микола, Навроцька (ім’я невідоме), Паценко Софія, Ромич Мотрона, Ромич Іван, Форсюк Таїсія, Шутенко Одарка, праведниця Бабиного Яру Сацкова Віра. 
У ході церемонії відкриття Меморіалу квіти та біле каміння поклали на знак вічної пам’яті про жертв нацизму під час Другої світової війни. 
Ця унікальна подія дає можливість у черговий раз розповісти всьому світові про історичну невідворотність розплат за злочин у масштабах планети, а також – про надзвичайну силу духу та сміливість тих людей, які в роки нацизму, ризикуючи собою та своїми рідними, рятували інших людей, які часто не були з ними однієї крові, однієї віри. Але ці святі рятівники чинили так за покликом совісті та вічних моральних заповідей. Саме про це щодня нагадуватиме нам Меморіал у центрі Білої Церкви.
—Наталія Вереснева